Найгірше – це найкращого падіння

Найгірше – це найкращого падіння*,
Як праведна душа стає злочинна
Та ангелів байдужі голосіння…
Зростати може в грішнику провина.

Гріховний сон здається летаргійним,
Якщо нещасний прагне сильно встати:
Немило все лежать листком осіннім,
Дивитись тихо на гріховні грати.

Але помітні всюди душі кволі,
Вмиваються болотом у гріхах.
В тяжких випадках на життєвім полі
Минаємо часами бідолах…

Упасти на землі – це людська справа,
Лежати завше – вже від сатани.
Вставати варто притьмом, бо лукава
Веде облуда у пекельні сни.

Лиш чеснота дає блискучий ранок,
Що проганяє вітром всяку тьму.
На світі цім багацько є приманок.
Говорить вірним Спас: «Усіх прийму…».

-----
*Corruptio optimi pessima (лат.)

01.05.12

© Микола Микосовський