Слава Ісусу Христу, всім святим! Слава Україні та її героям! З нами вічний Бог! Амінь.

неділю, 30 вересня 2018 р.

Барви осені













Барвиста осінь глянула в вікно
І спогадів ясних лишила низку.
Вдягнувшись в золотисте полотно,
У лісі віднайшла собі колиску.

У спокої пливуть осінні дні
І душу огортають теж теплом.
Заснуло листя на старому пні,
Який і вітер зачепив крилом.

Із осінню переплелась печаль…
Холодний дощ омив природи лик.
Летить життя у загадкову даль,
Долаючи тривог ядучих крик.

30.09.2018

© Микола Микосовський

вівторок, 26 червня 2018 р.

Захисники зла


У каламутнім світі нині
Почути можна геть усе…
Людина в частій блуканині
До Бога, що в душі несе?

Захисників немало зла:
Розпусти, темних гей-парадів…
В серцях гріховність проросла
І вірні Богу тим не раді.

Жахне обличчя є гріха.
Його засуджує Творець.
Диявол в прірву запиха…
Хто біса друг – духовний мрець.

Добро хай буде на меті:
Мораль, духовність, віри щит…
Здолаймо зло у цім житті,
Бо з ним наш лик тут не блищить!

26.06.2018

© Микола Микосовський



суботу, 19 травня 2018 р.

Ода морозиву




Вчені встановили, що компоненти, котрі входять до складу морозива, сприяють виробленню в організмі серотоніну − речовини, яка відповідає за хороший настрій і бореться зі стресами…

Охолодить завжди в спеку,
У реальності, не снах…
В очі загляда здалеку,
Особливо по містах.

Хто ж морозива не любить
Серед юні чи старих?
Тягнуться до нього губи,
Гасне ескімо на них.

Винайшов народ Китаю
Ще у сиву давнину…
Нині всі це диво знають,
З ним я радість дожену.

Хай морозиво у світі
Не псується у смаку.
Їжмо вдома, серед квітів…
Маєм дійсність бо таку!

19.05.2018

© Микола Микосовський

середу, 16 травня 2018 р.

Поетичний дарунок для франківчанки Ірини Ковалишин



Замріяно простує вона світом,
І в серці ожива щоразу віра.
Зігріє вчасно усміхом, привітом…
Вгадайте хто? Це Ковалишин Іра.

Для Церкви не жаліє часто часу,
До друзів теж знаходить добре слово.
Виходячи на успіху терасу,
Душа Ірини квітне празниково.

Тож хай Господь їй вручить гарну долю,
Щоб дівчина знайшла ключі до щастя
І щоб в житті було поменше болю…
Радійте, як зустрітись з нею вдасться!

16.05.2018

© Микола Микосовський

середу, 18 квітня 2018 р.

Про величавий Харків


Міцніє місто козака Харька*,
Дарує нам науку та культуру.
Хоча торкалась ворогів рука,
Одначе не розбила правди муру.

Музеїв місце, храмів і театрів,
Бібліотек, заводів, різних вишів…
Турист тепло знаходить як при ватрі,
Котра пала минулістю в узвишші.

Мандрівка кличе до просторих вулиць,
Край Слобожанський у красі росте.
Дивуються місцевий і прибулець,
Коли Вкраїни слава там цвіте.

Збагачує хай Харків батьківщину,
Щоб український слід довкіл ряснів.
Звичайно, не спинити часу плину…
Бажаю місту тільки світлих днів!

18.04.2018

____
*Козак Харько – легендарний засновник м. Харкова (1654 р.).

© Микола Микосовський




середу, 21 лютого 2018 р.

Діти без Бога

Ростуть без Бога діти –
Нема молитви вдома
І в церкві із батьками…
Така духовна «кома».

Чи є Господь в родині
На місці головному?
Це видно добре збоку
Та випливе потому...

Безбожність не зігріє,
Не дасть в біді потіх.
Якщо ми християни,
То не плекаймо гріх!

21.02.2018

 © Микола Микосовський


середу, 3 січня 2018 р.

Народження Спасителя



Спішімо нині у вертеп,
Серця чистенькі принесім:
Дитя там ніжне і святе
Утіхи роздає усім.

Принадне, ніби янголя –
Обабіч вбогі пастухи.
До ясел тулиться осля,
Розбиті вдрузк тяжкі гріхи.

І гріє подих німини…
Вклонилися волхви заможні.
Почув світ голос новини,
Ущухли наміри безбожні.

Зірниці блискіт на печері,
Захмар´я вмите світлом всюди.
Різдво постукало у двері –
Отримали надію люди.

Дав за простибі ключ від раю:
Бажа, щоб ми були щасливі.
Бісів плугавих, клятих зграю
Він розігнав на довгій ниві.

Аби добробут, щастя й мир
Ніколи не минали хати:
Господь – єдиний Поводир.
Паде ниць супостат пихатий.

Христа шукаймо якомога –
Спаситель в ближніх, у кивотах.
Сукупно йдім до Царства Бога,
Розвіється, мов дим, скорбота!

© Микола Микосовський