Моя родина

Моя родина Господа шука.

Ісус Христос для неї ідеал.

Мандрівка тимчасова копітка,

Бо треба часом пережити шквал.


У мрії входить дальній небовид...

Спільнота прагне милості Христа:

Повсюди ж розляглись гріхів рови,

В які штовхає вперто суєта.


Жде з оптимізмом тут на майбуття.

Його Творець також всім посила.

Бог чує все сердець палких биття,

Що поринають у любов дотла.


В узвишшя мчить на крилах чесноти.

Спинити прагне злісний ангел тьми;

Став рідним домом тихий монастир,

Зігріти може він серед зими.


Василія ідея тут веде,

Покликання зірниця не згаса.

Нестримно вабить вславлений Едем,

І пестить душу неземна краса.


Раніш я сумував, що одинак,

Хотів, щоб брат переступав поріг...

Дитинство вже розвіялось, однак

Сьогодні, бачте, маю вдосталь їх.

© Микола Микосовський