
Панує світом часто гріш,
Уми полонить скоро.
Стає від цього хтось мудріш?
Скрізь грошолюбства морок...
Любов надмірна до гроша –
То корінь різних лих.
До Бога не руша душа,
Як гроші – в спогадах старих.
Для грошолюбних гріш – божок,
А це неволя справжня.
Служити мусить нам «дружок»,
Не навпаки… Ось мудрість давня!
22.08.12
© Микола Микосовський
Зображення: http://twentieshacker.com
Немає коментарів:
Дописати коментар