Люблю гриби збирати восени,
Як інших ще колишуть тихі сни…
І з ранком по лісах іти у парі.
Коли лягає листя на лани,
Аби зігріти землю прохолодну,
Що завмира поволі до весни
І стулює поволі очі карі…
Та будуть потім вабити вони!
© Микола Микосовський
