Боятись
треба грішного життя,
А не щораз
нового кінця світу…
Постійно
чути лжепророцтв виття
Аж із часів
Старого Заповіту.
Якщо із
Богом, то звідкіль цей страх,
Ця паніка,
тривоги зайві всюди?
Прийде кінець
усьому не у снах,
Та Вишній
знає дату, а не люди…
Найкраще
думать про кінець тут зла,
Котре ми
творим на землі щоднини.
Щоби душа в
добрі завжди цвіла
У славі
вічній Божої дитини!
28.11.12
© Микола Микосовський
