Що важливіше у житті:
До себе йти, до Бога, ближніх?
Слова, звичайно, не пусті,
Бо й бачим марність днів колишніх.
Божків на світі цім чимало.
Гріхів в’язниці повні болю,
Котрий лягає покривалом
На хитру та зрадливу долю.
То що ж у центрі існування
Стоїть на вічності дорозі?
Якщо спішим до неба зрання,
Тоді заснемо в перемозі!
30.05.12
© Микола Микосовський
