Вітання всім із Новим роком

 

Вітаю всіх із свіжим роком,

Який не є для всіх новий…

Нехай розтане смуток воском,

І дух залишиться живий.

 

Життя змінити – знову шанс,

Піднятись вгору у чеснотах.

Хоча летить із вітром час,  ̶

В думках буваймо на висотах.

 

Хай буде кращим інший рік,

Несе лиш радість, мир, тепло…

Проблеми щоб втекли набік,

Було міцним життя крило.

 

Бажаю кожному добра,

Щоб щастя не минуло хати.

Нехай і старші й дітвора

Зуміють мрію наздогнати!

31.12.2024

© Микола Микосовський

Цінність дружби

 

Довідався про один сайт у США, на котрому сьогодні можна… орендувати платно товариша на певний час. А Ви чули про таке?

 

Великим щастям є постійний друг,

Якщо він справжній і не пропада.

Нескладно розірвати дружби круг,

Товариш небайдужий як біда…

 

Не при столі ми друзів пізнаєм,

А в час важких земних випробувань.

В цій істині велика мудрість є

І не бракує в ній подивувань.

 

Умова перша дружби – це довіра,

Взаємна поміч також необхідна.

В житті то неабияка офіра,

Чужа людина так стає мов рідна.

 

У доброї людини обмаль друзів,

Бо небагато добрих є людей…

Отримує вона їх по заслузі,

Такий вже цих стосунків апогей.

 

Найкращий наш Товариш це Ісус,

Який не зрадить, першим не покине.

З Ним не жахний диявола укус,

Поможе Він, коли печаль нахлине!

16.12.2020

© Микола Микосовський

Ода цілеспрямованій молоді

Яка чудова молодь нині,

Що вибирає лиш добро,

Не в’яне в згубній блуканині,

Цінує істини перо.

Як сильні молоді в чеснотах,

То їхній приклад потяга.

Щасливі душі у польотах,

А серцеві чужа нудьга.

Єдна шляхи мета життя,

Без цього молодість темніє.

Дає Бог світле майбуття,

Коли духовність хтось посіє.

Не личать всім шкідливі звички:

Свобода справжня до лиця.

Гріхи насправді не дрібнички…

Добігти варто до Творця.

Тож хай і хлопці, і дівчата

Зустрінуть святості красу.

Щоб йшли вперед в небесних шатах,

П’ючи божественну росу!

15.11.2019

© Микола Микосовський

Моя мрія

Її люблю я незрадливо,

Без неї в світі важко жити.

Вона дарує серцю диво,

Якщо цю цінність ухопити.

Цей дар потрібно розвивати,

Бо Бог добра тут скрізь насіяв.

Лишень терпіння треба мати…

Ясніє хай моя теж мрія!

13.10.2017

© Микола Микосовський

Відлуння любові

Як знаємо, що нас хтось любить –

То легше на землі тут жити.

Постійно Бог лишень голубить…

Любов’ю серце оповите?

Любов росте скрізь у ділах,

Які ми творим без утоми.

Без неї в душах і тілах

Існують пристрасті фантоми.

До всіх літає бумерангом,

Якщо ми ділимось теплом.

Хай не зника любові танго

І з ним душі фотоальбом…

03.08.2017

© Микола Микосовський

Лиш Богові потрібен ти...

Лиш Богові потрібен ти

В підступному земному світі…

Як навіть обійдеш світи –

Без Нього в зла потрапиш сіті.

Довкола скрізь розчарування,

Розбиті мрії і любов…

Тяжкі сумління катування,

Якщо ще Світло не знайшов.

Мінливі люди, їх слова.

Від всяких зрад немає схову.

Хтось сам як квітка польова,

Котру вкидають теж до рову…

Усе розвіється туманом,

Лиш лишиться Господній слід.

Хай радість б’є з душі фонтаном

І біль розтопиться, мов лід!

28.07.2017

Харківщина

© Микола Микосовський

Безмежність Божого милосердя

Милосердям Бог багатий,

Може всю любов віддати

І зігріти в мить холодну

Душу втомлену й голодну.

Дав Господь нам все найкраще,

Щоб не йшли ми напропаще

Хоче Він завжди і всюди…

Забувають про це люди.

Вишній вміє гріх простити,

Зруйнувать важкі зла плити,

Цю смертельну небезпеку,

Що чигає іздалеку.

У Любові Божій кожен

Стати людяним спроможен

Й дотягнутись до небес,

Давши Богові себе.

Будьмо милосердні теж:

Вічна доброта без меж

І духовність від Христа…

Істина є та свята!

15.08.2016

© Микола Микосовський

Вірш про прекрасне

Цей вірш пишу я про прекрасне,

Про те, що душу зігріва

І в вихорі думок не гасне,

Бо це є більше, ніж слова…

Згадати хочу знов любов,

Але ту справжню, не зіпсуту,

Котра є вільна від обмов,

Не перетворена в отруту.

Також постійне милосердя,

Без чого світ стає похмурим.

Воно любові є осердя,

Байдужості скрізь ломить мури.

І наостанок мир в серцях.

Його ми, люди, часто губим.

Стає нестерпним потім шлях,

Чужі для спокою є губи…

30.07.2016

Івано-Франківськ

© Микола Микосовський

Думка про смерть

В цій життєвій круговерті

Ми ідем назустріч смерті,

Та страшніша смерть духовна,

Бо не білі в ній, як вовна.

Гріх руйнує ласку Божу,

Сіє темінь зловорожу...

Тож живім завжди із Богом,

Що рятує від лихого!

29.08.2014

© Микола Микосовський

Братом для іншого

Для іншого лиш будьмо братом,

Бо бути вовком – не наш шлях.

Життя так стане швидко святом,

Себе побачить в небесах.

Ким є людина для людини

У час тривожних крокувань?

Любові повні всі хвилини?

Запрошую до міркувань…

Жорстокість хай маліє всюди,

Зростає те, що є святе.

Щоб сяяли чеснот етюди,

Як те намисто золоте!

09.08.2013

© Микола Микосовський

Життя і гріх

Життя, зіпсоване гріхом,

Бог може впору відновить,

Зробити так, що кожна мить

Покриється Його теплом.

Лиш віри треба в Божу силу:

Творець нас витяга з руїн…

Про це звіща небесний дзвін

В лиху годину й також милу.

Тому всі душі оновім

І гляньмо в очі вічній Правді,

Якій скрізь праведники раді –

Так не страшний тривоги грім!

18.07.2013

© Микола Микосовський

Найважчі речі у житті

Є справи нелегкі у цьому світі −

Не кожен може радо їх робити,

Хоч ними все суспільство оповите…

Проблеми з цим у будь-якім столітті.

Найперше – віддавати людям борг,

Аби вони не ждали хто-зна скільки.

Для чого будувать ворожі спілки?

Сваволя не веде до перемог.

А друге – це молитись завше Богу,

Який у тиші часто промовля

Та бачить всіх своїх дітей здаля…

В молитві бути маємо ми змогу.

За хворими (це третє) доглядати…

Не день, не два, не раз цілі роки,

Коли й тебе болять уже боки…

Найважчі речі варто також знати!

14.06.2013

© Микола Микосовський

Вир неспокою

Бракує тиші нам довкіл.

Неспокій поглина людину…

Яких на світі більше діл?

Як злих – удар це всім у спину.

Стрімкий життєвих буднів вир,

Мов та гірська ріка холодна…

Якщо чужий для серця мир,

То чується душа голодна.

Спинитись варто хоч на мить,

Заглянути в душевний глиб.

Хай Бог усіх розвеселить,

Аби піднятись з наших хиб!

01.06.2013

© Микола Микосовський

Радість від буття

Цей вірш про радість від буття,

Про вир життєвих днин в дорозі.

Зникає миттю сум’яття,

Коли ми є на віри возі.

Як він везе у синю даль,

То не страшні удари долі...

Душа не лине до проваль,

А йде до щастя тут поволі.

Тож будьмо дружні зі собою,

Прекрасного шануймо лик:

Так успіх теж примчить з весною,

Терпких тривог погасне крик!

20.05.2013

© Микола Микосовський

Найлегше і найважче

Найлегше душу погубити,

Найважче віру зберегти...

Як світ об тебе ноги витер —

Не бідкайсь, як із Вишнім ти!

08.04.2013

© Микола Микосовський

На замітку справжнім людям

Бажайте кожному добра,

Даруйте людяність щодень.

Ставати кращими пора

І класти щастя до кишень.

Нехай в житті вирує радість,

Котра не зна нечистоти.

Лишатись добрим – це не слабість…

Лиш варто зло перемогти.

І варто уникать гріха,

Бо він – причина всіх нещасть.

Якщо душа не є глуха,

То небо ясність впору дасть!

01.04.2013

© Микола Микосовський

Закохавшись в неба синь

Закохавшись в неба синь,

Так мандрую світом.

Прагне серце до святинь,

Теж накритись літом.

Непроста життя дорога

В боротьбі за вічність.

Довга тут землі підлога...

Видно потойбічність?

Світло лине з висоти,

Темінь зла зника.

До добра тривкі мости...

Правда ця така!

14.03.2013

© Микола Микосовський

Душа лиш квітне у чеснотах...

Душа лиш квітне у чеснотах,

У щирих усмішках – добрі.

Із цим мандрує на висотах,

Де сяйво ранньої зорі.

Людиною не просто бути,

Не сіяти довкіл тривоги.

Тож не бажаймо зла отрути,

Спішім до щастя й перемоги!

12.03.2013

© Микола Микосовський

Потяг втомлених надій...

Потяг втомлених надій

Мчить життєвим полем.

Провідник Господь в нім −мій…

Зрозумій це, доле.

Що наснагу із небес

Посила Всевишній.

На духовний Еверест

Мчать теж мрії пишні.

Вічність потяга зорею

З майбуттям у парі.

Тут чимдуж спішу за нею

В кожнім Божім дарі.

Хай ясніє всяка мить,

Всі щоденні хвилі.

Потяг той постійно мчить…

З Богом справи милі!

13.02.13

© Микола Микосовський

Якщо ти дивишся в минуле...

Якщо ти дивишся в минуле –

Добро із нього витягай,

Адже душі торкався рай…

Будить не варто зло заснуле.

Життя – це теж хвилини світлі.

Ясніють в Бозі людські кроки,

Як шлях вузький, а не широкий,

Коли думки навік розквітлі!

08.12.12

© Микола Микосовський