О смереки, квіти польові

О смереки, квіти польові,

Ви несете спокій голові.

З вами часом краще, ніж з людьми:

Губиш бо себе серед юрми…

У лісі, в полі – скрізь в такій красі

Стають там звуки рідними усі.

Втікать від них  – це не любить душі…

Без цього важко теж писать вірші!

02.12.12

© Микола Микосовський

Сила мрій

Танцювати серед зір
Є можливо… лиш повір
В силу мрій життя земного,
Як завжди мандруєш з Богом.

Варто шляхом йти своїм –
Завіта добро у дім
І його освітить сонцем…
Буде Вишній Оборонцем.

Мрія нахиля веселку,
Часто також предалеку,
Що здається невловима
Понад спраглими очима.

Тож у мріях люд сильніший.
Зір душі стає ясніший,
А довкілля навіть кращим…
Це і є багатством нашим!

12.09.12

© Микола Микосовський