Вітаю всіх із свіжим роком,
Який не є для всіх новий…
Нехай розтане смуток воском,
І дух залишиться живий.
Життя змінити – знову шанс,
Піднятись вгору у чеснотах.
Хоча летить із вітром час, ̶
В думках буваймо на висотах.
Хай буде кращим інший рік,
Несе лиш радість, мир, тепло…
Проблеми щоб втекли набік,
Було міцним життя крило.
Бажаю кожному добра,
Щоб щастя не минуло хати.
Нехай і старші й дітвора
Зуміють мрію наздогнати!
31.12.2024
© Микола Микосовський
Ніщо у світі непостійне:
Серця мінливі, мов погода…
Життя насправді не повільне,
Лиш з неба лине прохолода.
Як користь є, тоді потрібний,
З очей як зникнеш, то забудуть…
І хоч душею ти не бідний,
Зненацька лезо ще підсунуть.
Міняються раптово люди
І часто забувають друзів.
Втекти непросто від облуди,
Що підсува смертельне смузі.
Важливо вчитись виживати
Під сонцем найперш наодинці.
Поможе хай небесна Мати,
І посила Господь гостинці!
19.03.2024
© Микола Микосовський
«Війна – це коли за інтереси інших гинуть зовсім безвинні люди» (Вінстон Черчилль, британський державний діяч).
Війна – це розгул
злої смерті,
Проклята
вона матерями;
Лишає сліди
незатерті,
Вмиває
народи сльозами.
Війна – це скалічені
долі,
Сирітство,
загублений мир…
Є щедрою
завжди на болі,
Вліза гучно
скрізь до квартир.
Війна їсть
нещадно людей
І кров’ю притім
запиває.
Як
виправдать злочин оцей,
Що дружби не
хоче із раєм?
Хай згине зі
світу війна
І спокій
огорне усіх.
Війни є
безмежна вина…
У пащу затягує гріх!
23.03.2022
© Микола Микосовський
Москаль нищить Україну,
Хоче, щоб ми здались.
Підсува ворожу міну…
Вдосталь настраждались.
Це триває вже роками,
Руки всі у крові.
Тяжко поряд з ворогами –
Повні нелюбові.
Рідна земленька в руїнах,
У глибоких ранах.
Люди просять на колінах
Миру в Бога здавна.
За навернення Росії
Треба нам молитись.
Щоб її гріховні мрії
Встигли розвалитись.
Українці досить мужні
І свободи спраглі.
Хай поможе тут світ дружній,
Аби жити далі!
25.02.2022
© Микола Микосовський
Наркоманія ̶
добровільне божевілля…
Наркотики – патрони смерті,
Несуть вони одне лиш зло.
Уми у багатьох вже стерті,
Доволі молодих злягло…
Отрута нищить організм,
Букет хвороб дарує вмить.
Який у цьому героїзм,
Коли все тіло тут болить?
Реклама смерті є повсюди:
На парканах, будинках, в неті…
Поволі деградують люди
На цьому згубному бенкеті.
Поганий молоді це друг:
Штовха в безодню аморальну.
Помітні ж злочини навкруг,
Картину бачимо печальну.
Господній дар – життя земне,
Здоров’я
є великим скарбом.
Хай нас те лихо омине…
Наркотик був і буде ядом!
14.12.2020
© Микола Микосовський
