Якщо тебе не розуміють,
Спотворюють
твої слова,
Як язики
тривогу сіють –
Втекти бажає
голова.
Від тих
проблем, що ними ситий,
Від
упереджень, злих обмов.
Простіше з
вітром говорити
Чи слухать
шелест теж дібров.
О люди,
скрізь шукаймо миру:
Пекучих
вчинків вистача.
Лишімо зла
жахну сокиру,
Згорає бо
життя свіча…
19.11.12
© Микола Микосовський
