Філософ Зенон колись хотів відстрашити інших від пияцтва, стверджуючи, що, мовляв, доброчесна людина не може бути п'яною: «П'яному ніхто не звіриться у своїй таємниці; доброчесному - звіриться. Отже, доброчесна людина не буває п'яною».
Горілка багатьох вбива поволі.
Цей «змій зелений» наскрізь смертоносний:
Душі він підсуває яд свій млосний…
Ростуть могили на печальнім полі.
Вивітрюється розум і всі сили –
Не знає завше втоми оковита,
Котра сльозами й кров’ю оповита…
Її обійми хитро заманили.
Убивства, сварки – теж пиятва плід,
Це, звісно, добровільне божевілля,
Коли на землю звалює похмілля,
Призводячи до чималих тут бід.
Проблеми причаїлись на дні чарки.
Алкоголізм приглушує духовне
У нім життя свобода тихо тоне,
А люди ходять, наче недогарки.
Тож варто вміло в речах знати міру.
Не вмієш пити щось, то не берись.
Гріхи народів скрізь переплелись…
У п’янстві також гублять встид, довіру!
17.07.12
© Микола Микосовський
