Захисники зла

У каламутнім світі нині

Почути можна геть усе…

Людина в частій блуканині

До Бога, що в душі несе?

Захисників немало зла:

Розпусти, темних гей-парадів…

В серцях гріховність проросла

І вірні Богу тим не раді.

Жахне обличчя є гріха.

Його засуджує Творець.

Диявол в прірву запиха…

Хто біса друг – духовний мрець.

Добро хай буде на меті:

Мораль, духовність, віри щит…

Здолаймо зло у цім житті,

Бо з ним наш лик тут не блищить!

26.06.2018

© Микола Микосовський

Розвій гріховного окультизму

Зливання олова чи воску…

Кругом вирує окультизм.

Торкається диявол мозку,

Дарує в злі скрізь фанатизм.

Від магії душа темніє –

Правдива віра їй чужа.

Нечистий зерна смерті сіє…

Язичництва шкідлива ржа.

Не є тотожні світло й тінь,

Немов із пеклом небеса…

Під звук шаманських шепотінь

У серці праведність згаса!

А де ж правдиве християнство,

Що вільне від магічних пут?

Як в небі наше громадянство,

Тоді чому це чиним тут?

13.11.2013

© Микола Микосовський

Сатана та святе

Вода свячена, мощі, хрест, ікони…
Цього боїться вельми сатана.
Тремтить, як вірні в церкві б’ють поклони,
Коли життя гріховність омина.

Тож бореться з усім, що миле Богу,
Спокушує висміювать святе,
Щоб згодом захопити душу вбогу,
Коли духовна стежка заросте.

У Церкві Спаса видиме спасіння,
Середників для святості доволі.
Знаходимо все в таїнствах прозріння,
Наповнюються Божим світлом долі.

30.07.12

© Микола Микосовський