Сімсотрічний Вільнюс

 

Стоїть столиця князя Гедиміна

У славі, що принесена віками.

Позаду вже від ворогів руїна...

Спішать туристи звідусіль струмками.

 

На Замковій горі видніє вежа,

І пагорб Трьох Хрестів охочих жде.

Містичність для церков немов одежа

І благодать від них повсюди йде.

 

Паломникам є цінна Гостра брама:

Духовна міць зростає часто поруч.

Всіх кольорів тамтешніх знана гама

Поволі піднімає душу вгору.

 

Хай вільне місто завжди розквіта

І ще не раз святкує ювілеї.

Щоб лиш ясніли Вільнюса літа

Й сліди закарбували скрізь музеї.

 

26.07.2023

© Микола Микосовський

Це і зветься Україна

Наша Україна –співи солов’їні

І барвисті квіти й видиво озер.

У селі в стодолі  ̶ сонний кіт на сіні,

Світлий сонця промінь в темноті печер.

 

І Дніпро могучий, згладжений віками,

В небесах Говерла, у Криму – Ай-Петрі.

Острівці надії –милі Богу храми…

Слід свободи сяє в кожнім кілометрі.

 

Всі карпатські гори та степи широкі,

Старовинні замки, Довбушеві скелі.

Край доріг чатують верби одинокі…

Батьківщина також –затишок в оселі.

 

І Донбасу шахти, сірі терикони.

Ще Азовське море й Чорне в глибині...

Біля річки бродять голуби й ворони,

Звуки їх так само чутні вдалині.

 

Це земля козацька історично здавна:

Хортиця скликає вільних, не рабів.

України доля, хоч тяжка, та славна,

Тягнемось душею до її скарбів.

 

Рідний лик Вкраїни бачимо повсюди,

Хоч його зітерти хочуть вороги.

Отчий край дарує нам свої етюди,

Й дим його солодкий, серцю дорогий…

02.12.2022

© Микола Микосовський

Велич литовського краю

 

Литва – край окупацій і свободи,

Яка сьогодні всюди майорить.

Спішать туди з цікавості народи,

Щоби спіймать історії враз мить.

 

Міндовга дух і князя Гедиміна

Витають скрізь на просторах Литви.

Заманює всіх запах цепеліна*,

В красивих храмах чути молитви.

 

Держави покровитель – Казимир,

Святий любимець багатьох литовців.

Дарує душам щедро радість, мир,

Є на устах він різних теж промовців.

 

Там тисячі озер, бурштин – як скарб.

У Вільнюсі жде Трьох хрестів гора,

Все випливає з-під природних фарб…

Країна Україні мов сестра.

24.05.2022

-----

*Цепеліни – традиційна страва литовської кухні. Страва нагадує великі картопляні галушки, в котрі закладають різну начинку. Цю назву вона отримала завдяки своїй формі, що нагадує відомі дирижаблі.

© Микола Микосовський

Сиве місто Лева

Найбільш люблю я сиве місто Лева –
Покритий давниною княжий Львів,
Де площа Ринок, наче королева,
Торкається людських барвистих снів.

Видніє з далини Високий Замок,
Який немовби небо обійма.
Сьогодні це історії уламок…
Душа у Львові прапор підійма.

До львівських вулиць мчать вітри зі світу,
Несуть з собою радість і журбу.
Вся слава міста сходить на орбіту,
Де всіх нащадків видно теж судьбу.

Нехай же місто Лева лиш зроста,
Щоби відкрилось світле майбуття.
Хай мешканці його живуть до ста
Чи навіть більше… Львів є для життя.

05.09.12

© Микола Микосовський

Фото: http://vitebsk4.me