Слава Ісусу Христу, всім святим! Слава Україні та її героям! З нами вічний Бог! Амінь.

понеділок, 24 липня 2023 р.

Славний подвиг Йосафата

(З нагоди 400-ліття від дня мученицької смерті, 2023 рік)


Серед святих видніє Йосафат,

Незламний син Волині-України.

Спішить сьогодні він з небес палат,

Аби здолать розколів скрізь руїни.

 

За духом Євангелія ішов

І поринав у Божу благодать.

Нужденним дарував свою любов,

Горнулася до нього також знать.

 

Унійну Церкву прикрасив собою,

За єдність повсякчас святець моливсь.

Чинив Господню правду молодою,

Із проповіддю піднімався в вись.

 

Повчальна стала жертва Йосафата

І подвиг мучеництва не забули.

Тож хай це пам'ятає кожна хата,

Бо з ним усі страхи земні заснули...


© Микола Микосовський







середа, 17 травня 2023 р.

Принадна вишиванка


Милує зір наш вишиванка –

Сорочка, вишита добром.

Вона чарівна, мов співанка

Про Україну за столом.

 

Дрес-код це перший українців,

Вбрання святкове, де б не був.

Напрочуд личить кожній жінці –

Усім, хто волі скарб здобув.

 

Носімо символ батьківщини:

Він будить скрізь патріотизм.

Хай бачать гори та долини

Сплеск світлих мрій і теж харизм.

18.05.2023

© Микола Микосовський




субота, 1 квітня 2023 р.

Світлій пам’яті Віталія Мерінова


Наприкінці березня 2023 року у важкій боротьбі з російськими окупантами на Луганщині загинув шанований іванофранківець Віталій Мерінов. Він, як сам писав раніше, був повен сил і надії у краще майбутнє…

 

Іще одна душа пішла увись:

Останній бій прийняв за нас Віталій.

Життєвий подих притьмом припинивсь,

Погас зорею у війні зухвалій.

 

Вкраїна й Бог були дороговказом,

Духовність, спорт вели завжди до цілі.

Дружив з армійським захисник наказом,

Снаги давали сили уцілілі.

 

Франківськ здригнувся, як почув про смерть…

Боєць любив свій край і це довів,

Героя подвиг не зітліє вщерть,

Бо в Господа навіки всі живі!

01.04.2023

© Микола Микосовський





пʼятниця, 24 лютого 2023 р.

Лютий рік незламності

 


Присвячено сумній річниці повномасштабної російської агресії в Україні


Рік спротиву, терпіння та звитяг:

Дракон російський вторгся в батьківщину…

Піднявсь над нею вище рідний стяг,

Господь утер вже не одну сльозину.

 

Вкраїна непохитна, ніби скеля,

Її боронять воїни весь час.

Вона для українців – не пустеля,

Цінніша, ніж сам Лондон чи Техас…

 

Край мужності як вічний символ волі,

Дніпрові хвилі та верхи Карпат…

Розтануть снігом всі ядучі болі,

Впаде на землю нашу кожен кат. 

24.02.2023

© Микола Микосовський

пʼятниця, 2 грудня 2022 р.

Це і зветься Україна


Наша Україна –співи соловїні

І барвисті квіти й видиво озер.

У селі в стодолі  ̶ сонний кіт на сіні,

Світлий сонця промінь в темноті печер.

 

І Дніпро могучий, згладжений віками,

В небесах Говерла, у Криму – Ай-Петрі.

Острівці надії –милі Богу храми…

Слід свободи сяє в кожнім кілометрі.

 

Всі карпатські гори та степи широкі,

Старовинні замки, Довбушеві скелі.

Край доріг чатують верби одинокі…

Батьківщина також –затишок в оселі.

 

І Донбасу шахти, сірі терикони.

Ще Азовське море й Чорне в глибині...

Біля річки бродять голуби й ворони,

Звуки їх так само чутні вдалині.

 

Це земля козацька історично здавна:

Хортиця скликає вільних, не рабів.

України доля, хоч тяжка, та славна,

Тягнемось душею до її скарбів.

 

Рідний лик Вкраїни бачимо повсюди,

Хоч його зітерти хочуть вороги.

Отчий край дарує нам свої етюди,

Й дим його солодкий, серцю дорогий…

02.12.2022

© Микола Микосовський


субота, 17 вересня 2022 р.

Страждання українців


Якби не ЗСУ, то вся Україна стала б Ізюмським лісом...


Душі торкнувся струмом сум:

Рашизм теж смерть приніс в Ізюм,

Здригнувся Слобожанський край

Від ворогів безжальних зграй.

 

Смертельний гріх убивства скрізь.

Вкраїна тоне в морі сліз.

Світ бачить тероризм росії,

Котра віддавна зло лиш сіє.

 

Дай, Боже, вистоять у цьому,

Здолати біль війни і втому.

Хай завітає мир в домівки.

Щоб були вільні ми повіки!

17.09.2022

© Микола Микосовський


вівторок, 7 червня 2022 р.

Молитва за Україну

 


Господи, почуй наш зов:

Збережи людей, «Азов»   ̶

Всіх стражденних українців,

Вбитих горем в цьому віці.

 

Злу війну утихомир,

Щоб торкнувся серця мир,

І свобода заясніла,

Бо втіка душа із тіла.

 

Від ударів окупантів

Шиби аж дзвенять у хаті,

Кровю лик землі умитий…

Боже, дай всім ще пожити.

 

Захисти міста та села,

Щоб картина невесела

Враз розвіялась із вітром…

Україна лине світом!

08.06.2022

© Микола Микосовський