
Господь − Добро найбільше на Землі.
Не збудував Він світ оцей на склі –
Небесна мудрість втілилась в творіння,
Пустивши в душах золоте коріння.
Як можна жить й не дякувать Творцеві
За квіти, трави, води кришталеві
І за усе, що прикраша життя,
Відводячи всіх нас від небуття?
На жаль, невдячних доокіл багато,
Що теж із Вишнім борються завзято,
Хоч Бог у всемогутності безмежний
І від обмежень людства незалежний…
Ми діти Божі або сатани,
Живемо у свободі чи в сваволі.
Якщо гріхи над нами є пани,
То щастя не знайдем на видноколі.
18.07.12
© Микола Микосовський
Немає коментарів:
Дописати коментар