Прийшла Росія із війною,
Напала хитро
на Вкраїну.
Тепер
вдається до розбою,
Отруту
прискає зміїну.
Руйнує школи
й дитсадки,
Церкви,
лікарні, мирний дім,
Лишає болі
на роки…
Від неї
правди ми не ждім.
І звинувачує
в цім нас,
У злочинах
жахних своїх.
Порок
рашизму без прикрас
Як і брехня
не має ніг…
Зроста
новітній геноцид,
Біда єднає
наш народ.
Гніт
окупантів вже набрид…
Хай лине мир без перешкод!
31.05.2022
© Микола Микосовський
Сходить
сонце України,
Оживає
рідний край.
Мови легіт
солов’їний
Вітром мчить
за небокрай.
Усміхнулася
свобода,
За собою
кличе в путь.
Батьківщини
вабить врода,
У Європі нас
всіх ждуть.
Гніт Росії –
це окови
Для
вкраїнців багатьох.
Ми бажаємо онови,
Щоб
торкнувся мир епох.
Бережімо
землю нашу,
Подаровану
Творцем.
Випивши
терпіння чашу,
Душу хай покине щем!
08.03.2022
Вірш написаний під час божевільної російсько-української війни
© Микола Микосовський
Москаль нищить Україну,
Хоче, щоб ми здались.
Підсува ворожу міну…
Вдосталь настраждались.
Це триває вже роками,
Руки всі у крові.
Тяжко поряд з ворогами –
Повні нелюбові.
Рідна земленька в руїнах,
У глибоких ранах.
Люди просять на колінах
Миру в Бога здавна.
За навернення Росії
Треба нам молитись.
Щоб її гріховні мрії
Встигли розвалитись.
Українці досить мужні
І свободи спраглі.
Хай поможе тут світ дружній,
Аби жити далі!
25.02.2022
© Микола Микосовський
