Патрони смерті

 

Наркоманія  ̶  добровільне божевілля…

 

Наркотики – патрони смерті,

Несуть вони одне лиш зло.

Уми у багатьох вже стерті,

Доволі молодих злягло…

 

Отрута нищить організм,

Букет хвороб дарує вмить.

Який у цьому героїзм,

Коли все тіло тут болить?

 

Реклама смерті є повсюди:

На парканах, будинках, в неті…

Поволі деградують люди

На цьому згубному бенкеті.

 

Поганий молоді це друг:

Штовха в безодню аморальну.

Помітні ж злочини навкруг,

Картину бачимо печальну.

 

Господній дар – життя земне,

Здоров’я є великим скарбом.

Хай нас те лихо омине…

Наркотик був і буде ядом!

 

14.12.2020

© Микола Микосовський

Ода цілеспрямованій молоді

Яка чудова молодь нині,

Що вибирає лиш добро,

Не в’яне в згубній блуканині,

Цінує істини перо.

Як сильні молоді в чеснотах,

То їхній приклад потяга.

Щасливі душі у польотах,

А серцеві чужа нудьга.

Єдна шляхи мета життя,

Без цього молодість темніє.

Дає Бог світле майбуття,

Коли духовність хтось посіє.

Не личать всім шкідливі звички:

Свобода справжня до лиця.

Гріхи насправді не дрібнички…

Добігти варто до Творця.

Тож хай і хлопці, і дівчата

Зустрінуть святості красу.

Щоб йшли вперед в небесних шатах,

П’ючи божественну росу!

15.11.2019

© Микола Микосовський

Згубність нічних клубів

Сучасній молоді, зокрема християнській…

Наркотики, стриптиз, доступний секс…

Невже у цьому всьому є прогрес?

Що доброго знайти в нічному клубі,

Як душі молодих лежать у згубі?

Князь темряви, диявол, скрізь царює,

Розваги грішні казкою малює.

Без Бога відпочинок – шлях слизький,

Як серцю темний гріх завжди близький.

Не варто прямувати в пекло сміло,

Вручати сатані тут душу й тіло:

Господь для Себе сотворив людей.

В розпусті не знайдем світлих ідей.

Дволико йти у храм, а потім в клуб…

В грісі суспільство не міцне, як дуб.

Коли мораль, духовність на нулю,

То темінь затягає у петлю!

18.02.2019

© Микола Микосовський