Пора любити Україну,
Не все російське чи радянське,
Держави мову солов’їну…
Вкраїнців серце є повстанське.
І бути вільним, не рабом:
Творець всім дарував свободу,
Щоб ми не гнулись під ярмом
Рашизму… Це є бич народу.
Хай день новий несе нам мир,
І не веде москаль до тліну,
Бездушний ворогів ясир…
Пора любити Україну!
08.04.2022
© Микола Микосовський
У рідний край чудовий наш
Орда ввірвалася ворожа.
Лунає смерті всюди марш…
Чи це для всіх є кара Божа?
Лютують злобно москалі,
Ідеї сиплять нездорові.
Де забрели ці зайди злі,
Там гори трупів й море крові.
Ірпінь, теж Буча й Маріуполь
Та інші села і міста…
Видніє скрізь свободи купол
І перемога від Христа.
Безжальна зграя мародерів,
Убивць жінок, дітей, тварин…
Теж викрадають наших мерів,
Несуть нещастя до хатин.
Воскресне згодом батьківщина,
Підніме голову з руїн.
Важка рашистів є провина…
Повік не змовкне правди дзвін!
05.04.2022
© Микола Микосовський
«Росія
ніколи так низько не падала, як її опустив цей «царьок» Путін» (Євген Сверстюк,
письменник, дисидент, громадський діяч).
Окупанти-москалі,
Геть із
нашої землі.
Україна вам
– не мати,
Бо чужі
Донбас й Карпати.
Ви вбивайте
людей ̶
Мирних
жителів, дітей,
Бомби сієте
довкіл…
Повні
сатанинських діл.
У брехні
минають дні.
Лежите уже
на дні.
Пропаганда
вас скувала,
Згас у серці
волі спалах.
Україна у
руїнах,
Вами
нищиться країна…
Скільки
можна жить війною
Й проливати
кров рікою?
З нами
правда і Господь,
Він є всіх
правдивий Вождь.
Українці
будуть жити.
Згине швидко ворог ситий!
05.03.2022
У день смерті Сталіна
© Микола Микосовський
Вони прийшли
до нас як вбивці,
Як окупанти
та фашисти.
Утілювать
бажання ниці
Схотіли
путінські рашисти.
Удар нанесли
батьківщині,
Скупавшися у
морі зла.
Учинки
ворогів злочинні,
Бо нищать
людяність дотла.
Загроза
світу «русскій мір»:
Він смерть у
пазурах несе
І нищить люд,
мов хижий звір ̶
Від сатани
це зло усе.
Вкраїна наша
нескорима,
Багато
пережила болю,
У неї війни
за плечима…
Борімося за світлу волю!
29.03.2022
© Микола Микосовський
«Війна – це коли за інтереси інших гинуть зовсім безвинні люди» (Вінстон Черчилль, британський державний діяч).
Війна – це розгул
злої смерті,
Проклята
вона матерями;
Лишає сліди
незатерті,
Вмиває
народи сльозами.
Війна – це скалічені
долі,
Сирітство,
загублений мир…
Є щедрою
завжди на болі,
Вліза гучно
скрізь до квартир.
Війна їсть
нещадно людей
І кров’ю притім
запиває.
Як
виправдать злочин оцей,
Що дружби не
хоче із раєм?
Хай згине зі
світу війна
І спокій
огорне усіх.
Війни є
безмежна вина…
У пащу затягує гріх!
23.03.2022
© Микола Микосовський
Сходить
сонце України,
Оживає
рідний край.
Мови легіт
солов’їний
Вітром мчить
за небокрай.
Усміхнулася
свобода,
За собою
кличе в путь.
Батьківщини
вабить врода,
У Європі нас
всіх ждуть.
Гніт Росії –
це окови
Для
вкраїнців багатьох.
Ми бажаємо онови,
Щоб
торкнувся мир епох.
Бережімо
землю нашу,
Подаровану
Творцем.
Випивши
терпіння чашу,
Душу хай покине щем!
08.03.2022
Вірш написаний під час божевільної російсько-української війни
© Микола Микосовський
Москаль нищить Україну,
Хоче, щоб ми здались.
Підсува ворожу міну…
Вдосталь настраждались.
Це триває вже роками,
Руки всі у крові.
Тяжко поряд з ворогами –
Повні нелюбові.
Рідна земленька в руїнах,
У глибоких ранах.
Люди просять на колінах
Миру в Бога здавна.
За навернення Росії
Треба нам молитись.
Щоб її гріховні мрії
Встигли розвалитись.
Українці досить мужні
І свободи спраглі.
Хай поможе тут світ дружній,
Аби жити далі!
25.02.2022
© Микола Микосовський
