Любов до душі

Чи любиш душу ти свою,

Що найдорожча в цьому світі?

Чи думкою живеш в раю,

Де наш Господь і море з квітів?

Душа безсмертна від Творця,

Вона цвіте у чистоті.

Подібна теж до вітерця…

Їй місце лиш на висоті.

Як уникаєш ти гріхів

І є в неділі-свята в храмі,

То сяйво від Христових слів

Звільняє від гріховних шрамів.

В душі панує тільки мир

І Бог вділя благословення.

У Церкві ти не дезертир:

В руках Ісуса – сьогодення!

08.09.2014

© Микола Микосовський

Найлегше і найважче

Найлегше душу погубити,

Найважче віру зберегти...

Як світ об тебе ноги витер —

Не бідкайсь, як із Вишнім ти!

08.04.2013

© Микола Микосовський

Душа лиш квітне у чеснотах...

Душа лиш квітне у чеснотах,

У щирих усмішках – добрі.

Із цим мандрує на висотах,

Де сяйво ранньої зорі.

Людиною не просто бути,

Не сіяти довкіл тривоги.

Тож не бажаймо зла отрути,

Спішім до щастя й перемоги!

12.03.2013

© Микола Микосовський

Надію день новий несе...

Надію день новий несе,

Майбутність огорта.

Не втримати в руках усе…

Куди несуть літа?

Якщо в небесну височінь,

Тоді живем як слід,

Не схожа теж душа на тінь –

Лишає світлий слід.

Коли ж у темряві гріха,

Минає час під сонцем:

Людина робиться лиха…

Хто є їй охоронцем?

02.02.2013

© Микола Микосовський

Безцінність людської душі

«…Яка користь людині, як світ цілий здобуде, а занапастить власну душу?» (Мт. 16, 26).


Що може бути від душі цінніше

На цій долині успіхів й невдач?

Комусь до серця Фоєрбах чи Ніцше,

А хтось бажає з неба передач.


Правдиве щастя в цінностях духовних,

В яких життя знаходить справжній сенс.

У розкошах без меж, одежах модних

Не видно часто нам Господній хрест.


Не всіх ведуть увись під небом кроки,

Не кожен прагне вічної весни…

Лишень Творець, що у словах глибокий,

Заповнює цілком тривожні сни.


Як можна душу продавати злому –

Дияволу, який є недруг в суті?

Спішать до пекла разом й по одному

Усі нещасні і добром забуті.


Дай, Боже, сили вічне цінувать.

В міцні долоні душі тут візьми.

Лише Твоя рятує благодать

Не знаєм ще, де будем потім ми…


16.04.12

© Микола Микосовський