Слава Ісусу Христу, всім святим! Слава Україні та її героям! З нами вічний Бог! Амінь.
Показ дописів із міткою ми. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ми. Показати всі дописи

середа, 16 грудня 2020 р.

Цінність дружби

 


Довідався про один сайт у США, на котрому сьогодні можна… орендувати платно товариша на певний час. А Ви чули про таке?

 

Великим щастям є постійний друг,

Якщо він справжній і не пропада.

Нескладно розірвати дружби круг,

Товариш небайдужий як біда…

 

Не при столі ми друзів пізнаєм,

А в час важких земних випробувань.

В цій істині велика мудрість є

І не бракує в ній подивувань.

 

Умова перша дружби – це довіра,

Взаємна поміч також необхідна.

В житті то неабияка офіра,

Чужа людина так стає мов рідна.

 

У доброї людини обмаль друзів,

Бо небагато добрих є людей…

Отримує вона їх по заслузі,

Такий вже цих стосунків апогей.

 

Найкращий наш Товариш це Ісус,

Який не зрадить, першим не покине.

З Ним не жахний диявола укус,

Поможе Він, коли печаль нахлине!

16.12.2020

© Микола Микосовський


субота, 19 травня 2018 р.

Ода морозиву




Вчені встановили, що компоненти, котрі входять до складу морозива, сприяють виробленню в організмі серотоніну − речовини, яка відповідає за хороший настрій і бореться зі стресами…

Охолодить завжди в спеку,
У реальності, не снах…
В очі загляда здалеку,
Особливо по містах.

Хто ж морозива не любить
Серед юні чи старих?
Тягнуться до нього губи,
Гасне ескімо на них.

Винайшов народ Китаю
Ще у сиву давнину…
Нині всі це диво знають,
З ним я радість дожену.

Хай морозиво у світі
Не псується у смаку.
Їжмо вдома, серед квітів…
Маєм дійсність бо таку!

19.05.2018

© Микола Микосовський

четвер, 3 серпня 2017 р.

Відлуння любові








Як знаємо, що нас хтось любить –
То легше на землі тут жити.
Постійно Бог лишень голубить…
Любовю серце оповите?

Любов росте скрізь у ділах,
Які ми творим без утоми.
Без неї в душах і тілах
Існують пристрасті фантоми.

До всіх літає бумерангом,
Якщо ми ділимось теплом.
Хай не зника любові танго
І з ним душі фотоальбом…

03.08.2017

© Микола Микосовський


пʼятниця, 28 липня 2017 р.

Лиш Богові потрібен ти...










Лиш Богові потрібен ти
В підступному земному світі…
Як навіть обійдеш світи –
Без Нього в зла потрапиш сіті.

Довкола скрізь розчарування,
Розбиті мрії і любов…
Тяжкі сумління катування,
Якщо ще Світло не знайшов.

Мінливі люди, їх слова.
Від всяких зрад немає схову.
Хтось сам як квітка польова,
Котру вкидають теж до рову…

Усе розвіється туманом,
Лиш лишиться Господній слід.
Хай радість бє з душі фонтаном
І біль розтопиться, мов лід!

28.07.2017
Харківщина


© Микола Микосовський

вівторок, 28 квітня 2015 р.

Сум і радість днів прийдешніх

Сум і радість днів прийдешніх
Стрінуть кожного із нас.
Зродяться слова сердешні,
Як спійма тривожний час?

Нарікання – це не вихід:
Є шляхів довкола тьма.
Легко впасти у безвихідь,
Де стоїть стіна німа…

Віра тягне розум вгору
І всі двері відчиня.
Тож спішім до Бога впору,
Бо Його ми дитиня!

28.04.2015

© Микола Микосовський


понеділок, 13 жовтня 2014 р.

Під покровом Діви Марії










До Марії нині
У своїй родині,
Спільно всі прийдім.
Нас вона рятує,
Щастя теж готує,
Де небесний дім.

З нею ми щасливі
І зростаєм в диві
Вже на цій землі.
Поміч від Цариці
Видна і в темниці,
Аж бракує слів…

Хай її покров
Ласка чи любов
Душу вмить зігріє.
Молимось до Діви,
Їй заносим співи:
Так тут багатієм!

13.10.2014

© Микола Микосовський

пʼятниця, 9 серпня 2013 р.

Братом для іншого











Для іншого лиш будьмо братом,
Бо бути вовком – не наш шлях.
Життя так стане швидко святом,
Себе побачить в небесах.

Ким є людина для людини
У час тривожних крокувань?
Любові повні всі хвилини?
Запрошую до міркувань…

Жорстокість хай маліє всюди,
Зростає те, що є святе.
Щоб сяяли чеснот етюди,
Як те намисто золоте!

09.08.2013

© Микола Микосовський

понеділок, 20 травня 2013 р.

Радість від буття















Цей вірш про радість від буття,
Про вир життєвих днин в дорозі.
Зникає миттю сум’яття,
Коли ми є на віри возі.

Як він везе у синю даль,
То не страшні удари долі...
Душа не лине до проваль,
А йде до щастя тут поволі.

Тож будьмо дружні зі собою,
Прекрасного шануймо лик:
Так успіх теж примчить з весною,
Терпких тривог погасне крик!

20.05.2013

© Микола Микосовський

понеділок, 1 квітня 2013 р.

На замітку справжнім людям









Бажайте кожному добра,
Даруйте людяність щодень.
Ставати кращими пора
І класти щастя до кишень.

Нехай в житті вирує радість,
Котра не зна нечистоти.
Лишатись добрим – це не слабість…
Лиш варто зло перемогти.

І варто уникать гріха,
Бо він – причина всіх нещасть.
Якщо душа не є глуха,
То небо ясність впору дасть!

01.04.2013

© Микола Микосовський

вівторок, 12 березня 2013 р.

Душа лиш квітне у чеснотах...















Душа лиш квітне у чеснотах,
У щирих усмішках – добрі.
Із цим мандрує на висотах,
Де сяйво ранньої зорі.

Людиною не просто бути,
Не сіяти довкіл тривоги.
Тож не бажаймо зла отрути,
Спішім до щастя й перемоги!

12.03.2013

© Микола Микосовський

четвер, 8 листопада 2012 р.

Де нас ждуть















Як добре там, де нас хтось жде
Та спогади тримає −
Такий собі малий «едем»,
Що душу обіймає.

Де ждуть батьки, кохані, друзі,
Яким ти не байдужий…
Життя блищить на виднокрузі,
Стаєш теж духом дужий.

08.11.12

© Микола Микосовський

четвер, 18 жовтня 2012 р.

Жити – будувати прекрасне











Живімо так, щоб будувати:
Те, що прекрасне, добре й миле,
Що не вбива душевні сили
Й не тягне поспіхом за ґрати.

Хай з кожним днем світліє все.
Це низько руйнувать добро,
Гострити кривди скрізь перо –
Недовге бо життя шосе.

Якщо в душі збудуєм світ,
Який є відблиском небес,
То стріне справжній всіх прогрес,
Окраса Богом даних літ!

18.10.12

© Микола Микосовський

пʼятниця, 14 вересня 2012 р.

Вітер ілюзій



Для чого жить ілюзіями все,
Якщо їх вітер в небуття несе?
Реальність же надійна більш завжди –
Повсюди майорять її сліди.

Її ковтати можем безупинно,
Бо дійсність жде на кожного гостинно.
Знаходимо у ній не раз правдиве
І відтинаєм те, що неможливе.

Така вже очевидність є у світі,
Що другорядне затяга у сіті,
А головне чомусь не всім підходить…
Чи нас в житті проміння правди водить?

Не варто будувать з повітря замок:
Відсутній там життя чудовий ранок…
В ілюзіях затихла марнота
І днів швидких убога пустота!

14.09.12

© Микола Микосовський

неділя, 2 вересня 2012 р.

Коли радість шукає за сумом



Коли радість шукає за сумом,
Щоб його пригорнути хоч раз,
Закінчитися може це й штурмом
І фонтаном ядучих образ.

Повсякденність приносить незнане:
Хвилі радісні, миті сумні;
На душі появляються рани,
До тривог часто в гості йдуть дні.

Хай же радості пісня луна
І від неї ясніє довкілля.
В смутку часто натхнення нема,
Та життя – це не вічне весілля…

03.09.12

© Микола Микосовський

четвер, 30 серпня 2012 р.

Наш внутрішній світ



Світ поза нами - тінь світу всередині нас...

Який світ носимо в собі:
Убогий чи багатий?
В стрімкій життєвій боротьбі
Ми можем й лікувати…

Якщо душа у світлі вся,
То все стає світлішим.
Як усмішка торка лиця –
Йде день до нас добрішим.

І невичерпно радість б’є,
Немов фонтан, із серця.
Господь натхнення додає,
Що сяє як з відерця.

30.08.12

© Микола Микосовський

субота, 11 серпня 2012 р.

Очі догори



Піднявши очі догори,
Позбутись можна смутку.
Беруть в полон земні яри?
Тоді роби це хутко.

Із неба сяє Божий лик,
Душі вділяє радість.
Коли ти вверх дивитись звик –
Погасне всяка слабість!

11.08.12

© Микола Микосовський

четвер, 2 серпня 2012 р.

Подолати зло в собі



Найважче зло здолати у собі,
Що викликає війни та скандали,
Коли стаєм для себе як вандали,
Що гублять душу вдома чи в юрбі.

Доволі лиха творимо щоднини.
Буває, звинувачуєм лиш інших,
Хоча також належимо до грішних…
Піднятись слід з такої домовини!

02.08.12

© Микола Микосовський

субота, 21 липня 2012 р.

Питання про суть любові



Чи знаєте Ви, що таке любов,
Якою не займаються, а дарять,
Котра без маски та гріха оков
І нею божевільно теж не марять?

Любов же неспотворена – це рідкість.
Торкається небес вона устами.
Далека їй завжди підступна різкість…
Живе любов більш ділом, не словами.

21.07.12

© Микола Микосовський

четвер, 19 липня 2012 р.

Теплінь щирості



Щирість душі зігріва,
Теж дарує радість.
В ній любов всіх дозріва
Та щезає хмарність.

Щирих усмішка нетлінна,
Від лукавств далека.
Наша щирість є настінна,
Для сердець – аптека.

19.07.12

© Микола Микосовський

середа, 16 травня 2012 р.

Звернення до Богоматері


Йде до неба, Божа Мати,
Християнський люд.
Мусить Правду він пізнати,
Бо чекає суд.

Радо лине до Ісуса
У земнім житті,
Щоб минули гріх, спокуса
Просить біля стіп.

Зло мандрує всюди зараз,
Підступає страх.
Вдосталь знають – Пана кара
Прилетить, як птах.

За гріхи прости нас, Ненько:
Ми – Твоя рідня.
Щоб в душі було чистенько
Прагнуть діти дня.

І навчи прощати ближнім,
Серцю дай покори.
Заступись перед Всевишнім...
Хай розтане горе!

© Микола Микосовський

Зображення: http://www.marypages.com