Розмова з опікуном Миколаєм

Миколаю всещедрий і любий,

Що з узвишшям навік поріднивсь,

Ти хорониш від кривди та згуби…

Ми звертаєм свій погляд на вись.

Вірим: радо і миттю поможеш,

Посприяєш, щоб втіха зросла.

Бо як з Богом – втіка зло вороже

До дочасного світу дупла.

Прагнем тут піддаватися вірі:

Так як ти, коли був унизу,

Пам’ятавши, що всі будні сірі

Прочекають бентежну грозу.

Чудотворче ласкавості повен,

Знаєм: друзі ми завше твої.

Розганяєш скрізь, наша любове,

Беззаконь темних шумні рої.

У молитві ще просим поради,

Щоб зверстати щасливо цей шлях

І триматися міцно лиш правди,

Що є видна побожним здаля!

© Микола Микосовський

Молитва до надійного Бога

Боже, в душу увійди

Й дай живої їй води.

Хай Твої ведуть сліди –

Ти надійний є завжди.

Видні нам небес сади,

Що для вірних насадив.

Захисти все від біди

Та візьми добра плоди.

29.10.12

© Микола Микосовський

Звернення до Богоматері

Йде до неба, Божа Мати,
Християнський люд.
Мусить Правду він пізнати,
Бо чекає суд.

Радо лине до Ісуса
У земнім житті,
Щоб минули гріх, спокуса
Просить біля стіп.

Зло мандрує всюди зараз,
Підступає страх.
Вдосталь знають – Пана кара
Прилетить, як птах.

За гріхи прости нас, Ненько:
Ми – Твоя рідня.
Щоб в душі було чистенько
Прагнуть діти дня.

І навчи прощати ближнім,
Серцю дай покори.
Заступись перед Всевишнім...
Хай розтане горе!

© Микола Микосовський

Зображення: http://www.marypages.com

Молитва до Всевишнього

Спасенної дай благостині
Мені, видючий Абсолюте!
Волію не упасти нині,
Прив’язаним до Правди бути.

І не тремтіти, як осика
У безупинному бою.
Коли підступить злоба дика,
Щоб душу вжалити мою…

На досконалості гору
Виблуджуюся, прошу сили.
Людину «скинути» стару
Повинен – так святі чинили.

Тобі налита сонцем вдяка,
Слова тепленькі, ніби літо.
Без Світла всохла я гілляка,
Котру зламати може вітер.

Роки мигцем промчаться, знаю,
Опісля ж – справедливий суд…
Добром зросити землю,
Забути кривду, поки тут!

© Микола Микосовський

Молитва до Пресвятої

Серцем чиста Діво,

Щиру душу й тіло

Віддаєм тобі.

Матінко небесна,

Рятівні нам весла

Залиши в журбі.


Панно вселаскава,

Піднеси державу -

Доокіл пітьма.

Дорога Царице,

Спраглим Ти - криниця...

Іншої нема.


Зіронько незгасна,

Ранить світ сучасний,

Сповнений терпінь.

Зупини невдячних,

В'ялих, необачних

І провадь... Амінь.


© Микола Микосовський