Безмежність Божого милосердя

Милосердям Бог багатий,

Може всю любов віддати

І зігріти в мить холодну

Душу втомлену й голодну.

Дав Господь нам все найкраще,

Щоб не йшли ми напропаще

Хоче Він завжди і всюди…

Забувають про це люди.

Вишній вміє гріх простити,

Зруйнувать важкі зла плити,

Цю смертельну небезпеку,

Що чигає іздалеку.

У Любові Божій кожен

Стати людяним спроможен

Й дотягнутись до небес,

Давши Богові себе.

Будьмо милосердні теж:

Вічна доброта без меж

І духовність від Христа…

Істина є та свята!

15.08.2016

© Микола Микосовський

На замітку справжнім людям

Бажайте кожному добра,

Даруйте людяність щодень.

Ставати кращими пора

І класти щастя до кишень.

Нехай в житті вирує радість,

Котра не зна нечистоти.

Лишатись добрим – це не слабість…

Лиш варто зло перемогти.

І варто уникать гріха,

Бо він – причина всіх нещасть.

Якщо душа не є глуха,

То небо ясність впору дасть!

01.04.2013

© Микола Микосовський

Добро не слабше зла

Не думай, що добро є слабше зла
І що поглине темрява вселенну:
Не з криці ж на землі усяка мла…
Спіймати можна кожну мить священну.

В надії кріпить вміло Абсолют,
Теж помагає досягнуть вершин.
Хай скрізь звучить Всевишньому салют.
Не бійся ти нечистого лавин!

14.08.12

© Микола Микосовський

Не хвалитись гріхом

Є люди, які хваляться гріхом –
Учинками, що в суті жалюгідні.
Не віє від таких душі теплом
І кроки їхні часто є безплідні.

Хтось хвалиться, що переспав з чужою
Або напився знову до упадку…
Комусь життя здається тільки грою,
Тож тішиться й до щастя нищить кладку.

Одним життєвий гріх – це насолода,
А іншим – повна сорому огидність.
На всяке зло колись скінчиться мода?
В болоті танці нині очевидність…

Лиш немочами варто тут хвалитись,
Як теж раніш писав св. Павло.
Правдиво можна Божим світлом вмитись,
Здолать в душі гріховний «Вавилон».

05.08.12

© Микола Микосовський

Сила подібності

«Подібне прагне подібного» (Емпедокл).

Шукаємо подібності в усьому:
У тлінних речах, людях, інтересах…
Хтось бачить гниль у вчинку золотому,
А дехто – цвіт на всіх життєвих плесах.

Всі серцем чисті тягнуться до світла,
Котре їм небо впору посилає;
Душа таких, пахуча, не осліпла,
Бо із грудей добро вогнем палає.

В гріхах погрузлі спраглі більше зла,
Розпусність до вподоби, різний бруд,
В якому теж згоряють тут дотла
Та вирватись не хочуть з штучних пут…

Де серце наше – там і скарб наявний.
Чого бажаєм у житті щодня?
З чеснотами лиш світ цей різнобарвний –
В духовності не йдемо навмання!

20.07.12

© Микола Микосовський

Божі вороги

"Птаха пізнають за співом" (Прислів'я).

Немало Божих ворогів під сонцем:
Масони, атеїсти, сатаністи…
Дорогами двома суспільство йде.
Потрібно згодом Богу відповісти.

Масони прикриваються і добрим,
Та наміри їх часто нецерковні.
Свобода, рівність чи земне братерство
Без благодаті Бога краху повні.

Скрізь злочини відомі атеїстів,
Численні вбивства просто так – за віру,
Хоч вірити в Творця є людське право...
«Добро» своє в таких подібне звіру.

Від ігрищ із лукавим сатаністів
Свідомим стає моторошно завше:
Повалені хрести та людські жертви…
Невже у тьмі блукати всюди краще?

Учинками фарбуємо життя
І завтра тут ніхто не обіцяв.
Тож хай маліють недруги Господні –
Удар у небо всім не до лиця!

18.07.12

© Микола Микосовський

Доброта рятує світ

Доброта рятує світ

І до щастя хилить.

Долі преважкої гніт

Тягне до могили…


Не без добрих світ людей,

Що ідуть на подвиг.

Чесноти росте музей –

Над ним неба подих.


Ждуть усі на доброту…

Чи її даруєм?

Як довіритись Христу,

То сумління вчуєм.


Кроки нашого життя

Хай ведуть до інших.

Понесімо їх взуття…

Прагнім вчинків більших!


05.03.2012

© Микола Микосовський