Віра (акростих)

Веде до Бога в час важкий

І сил в терпінні додає.

Ростемо з нею як святий,

А також гріх нас менше б’є!

27.11.2013

© Микола Микосовський

Розвій гріховного окультизму

Зливання олова чи воску…

Кругом вирує окультизм.

Торкається диявол мозку,

Дарує в злі скрізь фанатизм.

Від магії душа темніє –

Правдива віра їй чужа.

Нечистий зерна смерті сіє…

Язичництва шкідлива ржа.

Не є тотожні світло й тінь,

Немов із пеклом небеса…

Під звук шаманських шепотінь

У серці праведність згаса!

А де ж правдиве християнство,

Що вільне від магічних пут?

Як в небі наше громадянство,

Тоді чому це чиним тут?

13.11.2013

© Микола Микосовський

Я люблю велосипед

Я люблю велосипед.

З ним я часто тет-а-тет.

Разом ми мчимо повсюди

І не раз нас бачать люди…

Транспорт цей дає здоров’я.

Проти суму він як зброя:

Заведе в місця цікаві

Й лишить спогади яскраві.

Ще з дитинства з ним я друг –

Легше все любить навкруг,

Як несе у даль цей «кінь»…

Він є благом поколінь!

22.10.2013

© Микола Микосовський

Київ – серце України

 

Київ – серце України,

Батьківщини скарб.

Різні подолав руїни

І підріс до хмар.

Слід князів там майоріє,

Кличе у минуле.

Душу кожен храм теж гріє,

Почуття заснуле.

А Дніпро дарує свіжість

Й завше повен слави.

Він спіймав немовби вічність

У свої заплави.

Хай столиця наша квітне

І духовно сяє.

Києва лице привітне…

Місто всіх вітає!

10.10.2013

© Микола Микосовський

Міць Христового хреста

Хрест – це пам’ятник любові

Спаса з неба до людей.

Вчителя слова святкові

Пил змітають із очей.

Від гріха пересторога

На стрімких життя шляхах.

З ним щезає неспромога:

Ми ж на Господа руках.

Хрест ─ також дороговказ,

Вказує мету єдину.

Люд до Вишнього оаз

Тягнеться в терпку хвилину.

Як драбина в небеса

Є для нас Ісуса хрест.

Він дарує чудеса…

На землі це Божий перст!

26.09.2013

© Микола Микосовський

Олі Левандівській

Дарує усміх Левандівська Оля,

Заглиблена в життя, Творця, навчання.

У світі, наче квітка серед поля…

Не гасне у своїх земних стараннях.

Майбутнє її кличе до мети,

Котра провадить у небесні далі.

Життєвий хрест не важко їй нести,

Якщо втікає від гріхів подалі.

Бажає посвятитись медицині,

Щоб стало хворих менше навкруги.

Збуваються хай Олі мрії нині

Й розтануть теж терпких проблем сніги!

12.08.2013

Івано-Франківськ

© Микола Микосовський

Братом для іншого

Для іншого лиш будьмо братом,

Бо бути вовком – не наш шлях.

Життя так стане швидко святом,

Себе побачить в небесах.

Ким є людина для людини

У час тривожних крокувань?

Любові повні всі хвилини?

Запрошую до міркувань…

Жорстокість хай маліє всюди,

Зростає те, що є святе.

Щоб сяяли чеснот етюди,

Як те намисто золоте!

09.08.2013

© Микола Микосовський