Україна у вогні

Палає ненька-Україна,

Втомилась від пожеж.

Чи спиниться рука руїнна,

Котра не знає меж?

Собі ми часто вороги.

Для чого нищити природу?

Краса землі вся навкруги

Не принесе упору плоду.

Горить весною сухостій,

Так само ліс, будівлі, цвинтар…

І вітер теж вступа в двобій,

Як димом батьківщина вкрита.

Зростають ракові хвороби.

Що мало смерть безжально ловить?

Уже вогонь забіг в Чорнобиль…

Тварини гинуть, плачуть сови.

Дай, Боже, розуму бездумним,

Щоб гріх спинився паліїв.

Хай крах прийде тривогам шумним,

Здоровий глузд аби лиш вів!

13.04.2020

© Микола Микосовський

Ода цілеспрямованій молоді

Яка чудова молодь нині,

Що вибирає лиш добро,

Не в’яне в згубній блуканині,

Цінує істини перо.

Як сильні молоді в чеснотах,

То їхній приклад потяга.

Щасливі душі у польотах,

А серцеві чужа нудьга.

Єдна шляхи мета життя,

Без цього молодість темніє.

Дає Бог світле майбуття,

Коли духовність хтось посіє.

Не личать всім шкідливі звички:

Свобода справжня до лиця.

Гріхи насправді не дрібнички…

Добігти варто до Творця.

Тож хай і хлопці, і дівчата

Зустрінуть святості красу.

Щоб йшли вперед в небесних шатах,

П’ючи божественну росу!

15.11.2019

© Микола Микосовський

Згубність нічних клубів

Сучасній молоді, зокрема християнській…

Наркотики, стриптиз, доступний секс…

Невже у цьому всьому є прогрес?

Що доброго знайти в нічному клубі,

Як душі молодих лежать у згубі?

Князь темряви, диявол, скрізь царює,

Розваги грішні казкою малює.

Без Бога відпочинок – шлях слизький,

Як серцю темний гріх завжди близький.

Не варто прямувати в пекло сміло,

Вручати сатані тут душу й тіло:

Господь для Себе сотворив людей.

В розпусті не знайдем світлих ідей.

Дволико йти у храм, а потім в клуб…

В грісі суспільство не міцне, як дуб.

Коли мораль, духовність на нулю,

То темінь затягає у петлю!

18.02.2019

© Микола Микосовський

Барви осені

Барвиста осінь глянула в вікно

І спогадів ясних лишила низку.

Вдягнувшись в золотисте полотно,

У лісі віднайшла собі колиску.

У спокої пливуть осінні дні

І душу огортають теж теплом.

Заснуло листя на старому пні,

Який і вітер зачепив крилом.

Із осінню переплелась печаль…

Холодний дощ омив природи лик.

Летить життя у загадкову даль,

Долаючи тривог ядучих крик.

30.09.2018

© Микола Микосовський

Захисники зла

У каламутнім світі нині

Почути можна геть усе…

Людина в частій блуканині

До Бога, що в душі несе?

Захисників немало зла:

Розпусти, темних гей-парадів…

В серцях гріховність проросла

І вірні Богу тим не раді.

Жахне обличчя є гріха.

Його засуджує Творець.

Диявол в прірву запиха…

Хто біса друг – духовний мрець.

Добро хай буде на меті:

Мораль, духовність, віри щит…

Здолаймо зло у цім житті,

Бо з ним наш лик тут не блищить!

26.06.2018

© Микола Микосовський

Ода морозиву

Вчені встановили, що компоненти, котрі входять до складу морозива, сприяють виробленню в організмі серотоніну − речовини, яка відповідає за хороший настрій і бореться зі стресами…

Охолодить завжди в спеку,

У реальності, не снах…

В очі загляда здалеку,

Особливо по містах.

Хто ж морозива не любить

Серед юні чи старих?

Тягнуться до нього губи,

Гасне ескімо на них.

Винайшов народ Китаю

Ще у сиву давнину…

Нині всі це диво знають,

З ним я радість дожену.

Хай морозиво у світі

Не псується у смаку.

Їжмо вдома, серед квітів…

Маєм дійсність бо таку!

19.05.2018

© Микола Микосовський

Поетичний дарунок для франківчанки Ірини Ковалишин

Замріяно простує вона світом,

І в серці ожива щоразу віра.

Зігріє вчасно усміхом, привітом…

Вгадайте хто? Це Ковалишин Іра.

Для Церкви не жаліє часто часу,

До друзів теж знаходить добре слово.

Виходячи на успіху терасу,

Душа Ірини квітне празниково.

Тож хай Господь їй вручить гарну долю,

Щоб дівчина знайшла ключі до щастя

І щоб в житті було поменше болю…

Радійте, як зустрітись з нею вдасться!

16.05.2018

© Микола Микосовський