
Обійстя* знане при ріці,
За садом дивні манівці,
Неподалік верба розлога;
До неї тулиться дорога…
Видніє вдалині струмок,
Береза, що давала сок…
На вигоні стара корова
Пасе безжурно коло рова.
Поля довкола і ліси.
У них розради я просив,
Коли самотність докучала,
Як сумнівів шалених спалах…
Не приставав до змій сердитих.
Любив з Всевишнім говорити!
----------
* В с. Кам'янка (Сколівщина).
© Микола Микосовський
Немає коментарів:
Дописати коментар