ВИТІВКИ ЗИМИ
Зима вдягнулася у шати,
Які весна лиш може зняти.
Розтала осені печаль…
Весь антураж як та емаль.
***
Додолу котяться сніжинки
І завмирають білим сном.
Рухливі, благосні хмаринки
Дарують радість за вікном.
***
Коли зима забере постіль?
Собою прикрасила простір,
Морозом обійняла ріки…
Здається, що прийшла навіки.
ЗИМОВИЙ ТРІОЛЕТ
Зими, що звисла наді мною,
Люблю я вроду осяйну!
Назустріч руку простягну -
Зимі, що звисла наді мною.
Малеча тішиться порою.
Вовкам голодним не до сну…
Зими, що звисла наді мною,
Люблю я вроду осяйну!
***
Недослідима світла мить,
Коли із неба сніг біжить
Й мороз лоскоче бородою…
Хвилини щастя та спокою!
© Микола Микосовський
Немає коментарів:
Дописати коментар