"Ось Я стою під дверима та стукаю, коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зі мною" (Одкр. 3,20).
Біля дверей сердець стоїть Ісус...
Блага і стука, що відкрили їх.
Тече наука безперервно з уст,
І втома відступа від Божих ніг.
Під ніготь людство гріх тяжкий бере.
На голос ласки Бога ми глухі?
Вкрива лице ганьби зловонний крем...
Даваймо, друзі, для чеснот прохід!
© Микола Микосовський
Немає коментарів:
Дописати коментар