
Одеса. Вдосталь сонця. Вітерець…*
Бажання є в узмор’я увійти.
Нагадують медузи холодець.
Привиджуються щуки і кити.
Освіжений з солоної води
Вилажу я на берег крутосхилий.
Розверсте море близько двох годин
Поволі забирало мої сили.
Як та жарина, тут пісок гарячий.
Пригодить завше звечора безгомінь.
Порою хмара наяву заплаче…
Почути можна хвиль нестримних стогін.
-----
* Це ще було в далекому дитинстві.
© Микола Микосовський
Зображення: http://www.youwall.com
Немає коментарів:
Дописати коментар