Родина християнська Богу мила,
Бо це домашня Церква на землі.
Її суціль Господня милість вкрила,
Вона не гасне у повсюдній млі.
Подружню спільність небо обійма,
Коли царюють в ній добро та мир.
Теж не прошиє холодом зима
Тривог, розчарувань: Бог – Поводир.
В молитві й жертві Господа Христа
Покликана тут брати участь все.
Побожним світить в очі надмета,
На крилах їх надія скрізь несе.
Покликань джерело – свята родина,
Спільнота унікальна перед Богом.
Батьків повинна слухати дитина,
Бо ж стережуть кровиночку від злого.
Четверта Божа заповідь велить,
Що слухати ми маєм маму з татом:
Тоді пірне у щастя кожна мить,
І будень стане миттю ніби свято.
На жаль, ще є заблукані родини,
Котрі не бачать Спасових слідів.
Спинитись треба: гаснуть притьмом днини,
Всевишній знає про дочок й синів.
Чесноти хай цвітуть між нами квіттям.
Свята родина, щоб була взірцем.
Вручімо Пану всі сердець суцвіття,
З’єднаймося із люблячим Творцем.
© Микола Микосовський
Немає коментарів:
Дописати коментар