Закохавшись в неба синь

Закохавшись в неба синь,

Так мандрую світом.

Прагне серце до святинь,

Теж накритись літом.

Непроста життя дорога

В боротьбі за вічність.

Довга тут землі підлога...

Видно потойбічність?

Світло лине з висоти,

Темінь зла зника.

До добра тривкі мости...

Правда ця така!

14.03.2013

© Микола Микосовський

Душа лиш квітне у чеснотах...

Душа лиш квітне у чеснотах,

У щирих усмішках – добрі.

Із цим мандрує на висотах,

Де сяйво ранньої зорі.

Людиною не просто бути,

Не сіяти довкіл тривоги.

Тож не бажаймо зла отрути,

Спішім до щастя й перемоги!

12.03.2013

© Микола Микосовський

Жінка пияка

Страждає часто жінка пияка…

Минають дні земні як у туманах.

Така реальність вже її ляка –

Не бачить щастя в цих хитких «нірванах».

І як відчути радість від буття,

Якщо в оселі бійки, суперечки?

Тривожить чоловікове пиття…

Міцні гріха цього завжди вуздечки.

Важенний хрест несе, втрачає сили,

У Бога просить помочі в біді.

Можливо, ляже скорше до могили

І мрії там погаснуть молоді…

11.03.2013

© Микола Микосовський