Несподіваний... СНІД?!

Розповідала якось родичка моя,

Що вчилася раніш у древнім Львові.

Довідався про це раптово я...

Аж стало лячно - речі не казкові.


У місті Лева дівчина-студентка

Пішла раз на місцеву дискотеку.

Здавалося, життя - маріонетка...

Любила часом цю студентську «Мекку».


З подружками пішла: як-бо самій.

Під музику губилися думки...

В полон узяв музичний буревій;

Душі торкались молоді роки.


Аж ось, коли вже трохи вгамувалась,

Почула - щось у руку увійшло...

І ранка залишилась, мов від жала

Осиного... Не спало кляте зло!


У темноті шприцом її вкололи,

Поклали ще й записку до плаща...

Ставало тіло поступово кволим.

Дісталось їй такенне від міщан.


А на папері: «Наша ти тепер,

Це - СНІД...». Дівча поблідло враз від того.

І дух бадьорий притьмом там завмер;

Направду, люд не все іде із Богом.


Отак хвороба ницо підступила?!

Невже бандитське діло взяло верх?

Нещасній наче відрубали крила.

Зловіщий день тривогу не затер...


© Микола Микосовський

Зображення: http://russify.ru