«Єдиним ядом для розуму є пристрасть, бо
хибне міркування швидко змінюється, якщо вона промине» (Шефтсбері,
англійський філософ).
Давно проник у світ Содому морок,
Заторкує проблема чи не всіх.
Людина забуває, що є порох…
Про помсту кличе до небес цей
гріх.
Як можна так втрачати людську
гідність,
Підтримувать розпусту в
гей-парадах?
Суспільство нищить скрізь така
безплідність
І розквіт не з’являється у вадах…
Грішити права нам ніхто не дав.
Веде до пекла той содомський
вірус.
Та й небезпечний він, немов удав,
Бо нищить в серці християнську
віру.
До Бога схожі тим, що душу маєм.
Святе Писання стереже від зла.
Так можем не втішатись згодом
раєм,
Якщо мораль розвіємо дотла.
Статевість наша – це Господній
дар.
У чистоті стаємо теж людьми.
Відбиймо тут нечистого удар,
Щоби майбутнє не зійшло до тьми.
Сім’ю сьогодні варто берегти
Від різних аморальних, згубних
впливів.
Для чого вниз котитись без мети?
Не будем у гріховності щасливі!
15.06.2016
© Микола Микосовський
