Слава Ісусу Христу, всім святим! Слава Україні та її героям! З нами вічний Бог! Амінь.

Monday, October 29, 2012

Молитва до надійного Бога








Боже, в душу увійди
Й дай живої їй води.
Хай Твої ведуть сліди –
Ти надійний є завжди.
Видні нам небес сади,
Що для вірних насадив.
Захисти все від біди
Та візьми добра плоди.

29.10.12

© Микола Микосовський

Thursday, October 25, 2012

Подобатися Богові















Сподобатись всім – не під силу
Людині грішній на землі,
Хоч усмішку даруєм милу...
Таке буття в життєвій млі.

Для багатьох душа чужа,
Котру ми маємо у тілі,
І нелюбов, як та іржа,
Сліди лишає проржавілі…

Подобаймося перш Творцю,
Звільнившись із гріхів кайдан.
Тож не забудьмо мудрість цю:
Господь рятує від оман!

25.10.12

© Микола Микосовський

Monday, October 22, 2012

В Божій правді















Чи хочеш жити в Божій правді,
Скорившись тут Господній владі,
Щоб в небесах були всі раді?

Важке питання, та насправді
Стоїть лінивість на заваді
В гучній життєвій цій естраді…
Видніє в істині свічаді
Те все, що оживля в відраді,
Котру Господь у зорепаді
Вруча святим, теж грішній банді…

23.10.12

© Микола Микосовський

Saturday, October 20, 2012

Життя як фантастичне кіно...















Подумай, що життя – кіно,
В котрім не все ще є «багно»,
Не вся теж дійсність, наче тінь:
Бог нас виводить із падінь.

Є також фільми фантастичні.
Часами сцени макабричні,
Та не давай душі в оренду…
Чи ти бажаєш «хепі-енду»?

20.10.12

© Микола Микосовський

Коло гірської ріки















Стою коло гірської я ріки,
Милуючись її нестримним бігом.
Гірські потоки, ці мандрівники,
Теж завше виживають і під снігом.

Біжить ріка, втікають з нею дні.
Довкола гори – мури оборонні;
Мовчить каміння, спить собі на дні…
Вода холодна все трима в полоні.

Карпатська зелень освіжа місцину.
Нові ідеї знову в голові.
Ловлю землі барвисту скатертину:
В красі бо оживаю лісовій.

20.10.12

© Микола Микосовський

Thursday, October 18, 2012

Жити – будувати прекрасне











Живімо так, щоб будувати:
Те, що прекрасне, добре й миле,
Що не вбива душевні сили
Й не тягне поспіхом за ґрати.

Хай з кожним днем світліє все.
Це низько руйнувать добро,
Гострити кривди скрізь перо –
Недовге бо життя шосе.

Якщо в душі збудуєм світ,
Який є відблиском небес,
То стріне справжній всіх прогрес,
Окраса Богом даних літ!

18.10.12

© Микола Микосовський

Wednesday, October 17, 2012

Про щиру молитву










Молитва щира мила Богу.
Вона освітлює дорогу,
Знімає із душі тривогу,
Збагачує людину вбогу.

17.10.12

© Микола Микосовський

Sunday, October 14, 2012

У світі зламаних сердець















У світі зламаних сердець
Непросто йти лиш напростець…
Коли хтось є духовний мрець,
То все іде з ним нанівець.
Якщо ж за правду він борець
І теж є миру посланець –
Речей важливих це знавець,
Якому дорогий Творець.
Такий є скрізь добра співець,
Що бачить в Бозі свій кінець
Життя земного... Це мудрець!

14.10.12

© Микола Микосовський

Tuesday, October 9, 2012

Не біймося людей...








Не біймося людей,
Тих, що руйнують тіло.
Ідім із Богом сміло
Крізь марево ночей.

Що людське – тимчасове
І не страшне для вірних,
Всіх християн покірних,
Бо ж небо жде чудове.

Під сонцем все мине.
Замовкнуть вороги –
Низькі земні «боги»…
Ще долю хтось кляне?

09.10.12

© Микола Микосовський

Sunday, October 7, 2012

Ти не моя, Канадо!












Немає батьківщини доокола
Й душа там виглядає більше квола.
Бува, дивлюся на чуже нерадо…
Ти не моя, Канадо!

Не раз не гріє серце край чужий,
Хоча у тілі дух ще молодий…
Вирує часто спогадів торнадо –
Ти не моя, Канадо!

Лиш в Україні, звісно, рідне все.
Любов до неї крізь пітьму несе
Виблискує минуле, як свічадо…
Ти не моя, Канадо!

І хоч на світі цім я мандрівник,
Якому Бог є завше Рятівник:
Для мене чужина не Ельдорадо
Ти не моя, Канадо!

07.10.12

© Микола Микосовський

Saturday, October 6, 2012

У Київському метро












Людей багацько, теж удосталь справ...
Нестримний рух… неспокій… тиші брак.
Чи можна все життя прожить отак?
Як їхав, думав – розум щось шептав.

У Києві в метро – підземний світ,
В котрому час летить на крилах доль.
З уст незнайомців не зліта «привіт»:
Там кожен сам собі немов король.

06.10.12

© Микола Микосовський

Friday, October 5, 2012

Подих Святого Духа















Думки дарує світлі Дух Святий:
Його шаную завше ще з дитинства;
Рятує Він мене від пустоти
Життя… Все заклика до побратимства.

Відсвіжує Святого Духа подих
І мудрість Божу посилає в дар,
Що надихає на духовний подвиг
Повсюди, де Господь − наш Володар.

Цим Світлом Духа ділюся із людом
Аби стежки суспільства теж ясніли.
Милуюся божественним «етюдом»…
Чи ми його вже вірою зустріли?

Хай всесвіт весь цвіте у Святім Дусі
Та не зітліє скарб душі в спокусі!

05.10.12

© Микола Микосовський

Wednesday, October 3, 2012

Якщо ти українець








Якщо ти українець
І віриш в палець Божий,
То вчуєш крик Вкраїни
У день, що не погожий.

Вона всіх часто кличе
Та просить допомоги;
Від ворогів страждає
Часами до знемоги.

У єдності міцніє
Надійних громадян,
Що радо рідну землю
Лікують скрізь од ран.

Правдиві українці
За неї молять Бога,
Бо стежка батьківщини
До щастя й миру − довга…

03.10.12

© Микола Микосовський