Олі Левандівській

Дарує усміх Левандівська Оля,

Заглиблена в життя, Творця, навчання.

У світі, наче квітка серед поля…

Не гасне у своїх земних стараннях.

Майбутнє її кличе до мети,

Котра провадить у небесні далі.

Життєвий хрест не важко їй нести,

Якщо втікає від гріхів подалі.

Бажає посвятитись медицині,

Щоб стало хворих менше навкруги.

Збуваються хай Олі мрії нині

Й розтануть теж терпких проблем сніги!

12.08.2013

Івано-Франківськ

© Микола Микосовський

Братом для іншого

Для іншого лиш будьмо братом,

Бо бути вовком – не наш шлях.

Життя так стане швидко святом,

Себе побачить в небесах.

Ким є людина для людини

У час тривожних крокувань?

Любові повні всі хвилини?

Запрошую до міркувань…

Жорстокість хай маліє всюди,

Зростає те, що є святе.

Щоб сяяли чеснот етюди,

Як те намисто золоте!

09.08.2013

© Микола Микосовський