Слава Ісусу Христу, всім святим! Слава Україні та її героям! З нами вічний Бог! Амінь.

Wednesday, March 8, 2017

Син стражденної Вкраїни










Він народився, щоби жити для людей,
Для батьківщини і високих теж ідей.
Його життєвий шлях – дороговказ…
Тарас Шевченко збагатив свій час.

Вже змалку тут тривог і бід зазнав,
Однак завжди всміхалася весна.
Не здався як опісля був в неволі…
Міцнів щоразу від терпкої долі.

Із творчості черпав митець наш силу –
І так підносив скрізь Вкраїну милу,
Бо рідної землі – це вірний син,
Який народ провадив до вершин.

Шевченка слово повсякчас пророче…
Він нині багатьом сказати хоче,
Щоб всі боролись з ним за батьківщину,
З її лиця утерли вмить сльозину.

08.03.2017

© Микола Микосовський

Friday, February 3, 2017

На лижі кличе "Буковель"


На лижі кличе "Буковель",
Лишити суєту буденну.
Торкнутися небесних стель,
Поринути в красу блаженну.

Червоні, сині й чорні траси –
Шукає кожен там свою.
Стоять смереки як прикраси
У цім земнім кутку-раю.

Видніють Чорна Клева, Довга…
Ці гори манять висотою.
Десь пропадає враз знемога,
Як станеш лижною рікою.

Це царство снігу у Карпатах.
Повітря свіже є завжди.
Хай "Буковель" в блискучих шатах
Не замете років сліди!

03.02.2017

м. Івано-Франківськ

© Микола Микосовський



Monday, November 28, 2016

Казкові краєвиди зими

Усміхнулася зима,
Бо тепла уже нема,
В білих шатах все тепер…
Ліс із подиву завмер.

Землю холод огорнув,
Наче пробудивсь зі сну.
Доторкнувсь мороз лиця,
Не минувши комірця.

Взимку білий колір – цар.
Сиплеться сніжок із хмар
І будує так красу…
Повно світлих мрій несу.

Краєвиди хай зимові
Подарують дні чудові
Аж до свіжої весни:
Є казковими вони!

28.11.2016

© Микола Микосовський



Monday, October 24, 2016

Віолетті Дутчак у День народження (50 років життя)













Не бракує творчих злетів
Нашій пані Віолетті.
Любить подругу-бандуру,
Бо зміта печаль похмуру.

Збагатила хор «Кантемус».
У коштовну діадему
Вироста її талант:
Бог дає для цього гарт.

Ділиться ним часто скрізь.
Видна світу його вісь
У Франківську зокрема:
Бачим, голос не дріма.

Тож у цей День уродин
Хай душа аж до вершин
Лине радо в святкуванні
Й буде світ у здивуванні.

Щоб Спаситель дав наснаги
Для життя, а всі звитяги
Хай ясніють в небесах
І вся творчість не згаса!

24.10.2016

м. Івано-Франківськ

© Микола Микосовський

Monday, August 15, 2016

Безмежність Божого милосердя


Милосердям Бог багатий,
Може всю любов віддати
І зігріти в мить холодну
Душу втомлену й голодну.

Дав Господь нам все найкраще,
Щоб не йшли ми напропаще
Хоче Він завжди і всюди…
Забувають про це люди.

Вишній вміє гріх простити,
Зруйнувать важкі зла плити,
Цю смертельну небезпеку,
Що чигає іздалеку.

У Любові Божій кожен
Стати людяним спроможен
Й дотягнутись до небес,
Давши Богові себе.

Будьмо милосердні теж:
Вічна доброта без меж
І духовність від Христа…
Істина є та свята!

15.08.2016

© Микола Микосовський

Monday, August 8, 2016

Море папороті

По морі папороті йти
Люблю я у Карпатах:
Довкіл прекрасного мости,
Душа стає крилата.

Молитва, роздуми ‒ це все
В життя вливає спокій.
Господь, як треба, піднесе,
Коли рови глибокі.

Зелена папороть густа,
Направду, наче море.
Ховається в ній самота
І також біль із горем.

08.08.2016

© Микола Микосовський




Saturday, July 30, 2016

Вірш про прекрасне



Цей вірш пишу я про прекрасне,
Про те, що душу зігріва
І в вихорі думок не гасне,
Бо це є більше, ніж слова…

Згадати хочу знов любов,
Але ту справжню, не зіпсуту,
Котра є вільна від обмов,
Не перетворена в отруту.

Також постійне милосердя,
Без чого світ стає похмурим.
Воно любові є осердя,
Байдужості скрізь ломить мури.

І наостанок мир в серцях.
Його ми, люди, часто губим.
Стає нестерпним потім шлях,
Чужі для спокою є губи…

30.07.2016

Івано-Франківськ

© Микола Микосовський