Лиш Богові потрібен ти
В підступному земному світі…
Як навіть обійдеш світи –
Без Нього в зла потрапиш сіті.
Довкола скрізь розчарування,
Розбиті мрії і любов…
Тяжкі сумління катування,
Якщо ще Світло не знайшов.
Мінливі люди, їх слова.
Від всяких зрад немає схову.
Хтось сам як квітка польова,
Котру вкидають теж до рову…
Усе розвіється туманом,
Лиш лишиться Господній слід.
Хай радість б’є
з душі фонтаном
І біль розтопиться, мов лід!
28.07.2017
Харківщина
© Микола Микосовський
