Пора любити Україну,
Не все російське чи радянське,
Держави мову солов’їну…
Вкраїнців серце є повстанське.
І бути вільним, не рабом:
Творець всім дарував свободу,
Щоб ми не гнулись під ярмом
Рашизму… Це є бич народу.
Хай день новий несе нам мир,
І не веде москаль до тліну,
Бездушний ворогів ясир…
Пора любити Україну!
08.04.2022
© Микола Микосовський
У рідний край чудовий наш
Орда ввірвалася ворожа.
Лунає смерті всюди марш…
Чи це для всіх є кара Божа?
Лютують злобно москалі,
Ідеї сиплять нездорові.
Де забрели ці зайди злі,
Там гори трупів й море крові.
Ірпінь, теж Буча й Маріуполь
Та інші села і міста…
Видніє скрізь свободи купол
І перемога від Христа.
Безжальна зграя мародерів,
Убивць жінок, дітей, тварин…
Теж викрадають наших мерів,
Несуть нещастя до хатин.
Воскресне згодом батьківщина,
Підніме голову з руїн.
Важка рашистів є провина…
Повік не змовкне правди дзвін!
05.04.2022
© Микола Микосовський
«Росія
ніколи так низько не падала, як її опустив цей «царьок» Путін» (Євген Сверстюк,
письменник, дисидент, громадський діяч).
Окупанти-москалі,
Геть із
нашої землі.
Україна вам
– не мати,
Бо чужі
Донбас й Карпати.
Ви вбивайте
людей ̶
Мирних
жителів, дітей,
Бомби сієте
довкіл…
Повні
сатанинських діл.
У брехні
минають дні.
Лежите уже
на дні.
Пропаганда
вас скувала,
Згас у серці
волі спалах.
Україна у
руїнах,
Вами
нищиться країна…
Скільки
можна жить війною
Й проливати
кров рікою?
З нами
правда і Господь,
Він є всіх
правдивий Вождь.
Українці
будуть жити.
Згине швидко ворог ситий!
05.03.2022
У день смерті Сталіна
© Микола Микосовський
