Наша Україна
–співи солов’їні
І барвисті
квіти й видиво озер.
У селі в
стодолі ̶ сонний кіт на сіні,
Світлий
сонця промінь в темноті печер.
І Дніпро
могучий, згладжений віками,
В небесах
Говерла, у Криму – Ай-Петрі.
Острівці
надії –милі Богу храми…
Слід свободи
сяє в кожнім кілометрі.
Всі
карпатські гори та степи широкі,
Старовинні
замки, Довбушеві скелі.
Край доріг
чатують верби одинокі…
Батьківщина
також –затишок в оселі.
І Донбасу шахти,
сірі терикони.
Ще Азовське
море й Чорне в глибині...
Біля річки
бродять голуби й ворони,
Звуки їх так
само чутні вдалині.
Це земля
козацька історично здавна:
Хортиця
скликає вільних, не рабів.
України
доля, хоч тяжка, та славна,
Тягнемось
душею до її скарбів.
Рідний лик
Вкраїни бачимо повсюди,
Хоч його
зітерти хочуть вороги.
Отчий край
дарує нам свої етюди,
Й дим його солодкий, серцю дорогий…
02.12.2022
© Микола
Микосовський
