Душу обіймає
Літо золоте,
Грається із гаєм,
Теж спішить у степ.
Тепло людям літом:
У лісах, водичці…
Птаство із привітом –
В небі і в травичці.
Вабить літній вечір,
Спогади дарує
Старшим і малечі…
Ранок ніч цілує.
Де ж є вічне літо?
Звісно, в добрім серці:
Там чесноти цвітом
Сяють у веселці.
04.08.2015
© Микола Микосовський
