Дорога до Ісуса в яслах

"Щасливий хто у своєму серці носить Вифлеєм" (св. Єронім).

Веде дорога до Ісуса в яслах,

Вузький це шлях і сповнений страждань.

Над Господом зоря ще не погасла…

Чи йдем вперед у вирі сподівань?

Дорога та – зворотній щастя бік.

Гріховну темінь світло проганя.

Від зірки блиск ясніший рік у рік…

Месії не шукаймо навмання.

В житті спішім до ясел кожен день.

Хай родиться у серці Бог не раз.

Йому вручаймо скрізь букет пісень –

І так Спаситель не залишить нас.

Нехай Різдво зігріє всіх теплом,

Огорне душу спокоєм і миром.

Зустріньмося по-справжньому з Христом

І світ увесь здаватиметься дивом!

11.12.2015

м. Хмельницький

© Микола Микосовський

Смерть – учителька життя

Життя учителька є смерть у цьому світі.

Про неї роздум зупиня перед гріхом.

Хоч ловить безпощадно в свої сіті,

Однак не є жахна, як ми з Христом.

Вже багатьох людей похоронив

І не одного, кого знав, тепер немає…

Не знаю, чи всі з Господом вони,

Можливо, що втішається хтось раєм.

Любив гулять по цвинтарях ще змалку,

Читати епітафії, дивитись…

Часами з смертю мав теж перепалку,

Зумів під сонцем далі залишитись.

В руках Творцевих тут життя і смерть.

Страшніша понад все є смерть духовна.

Хай Дух Святий наповнить нас ущерть

І щоб душа була любові повна.

11.12.2015

м. Хмельницький

© Микола Микосовський