Він народився, щоби жити для людей,
Для батьківщини і високих теж ідей.
Його життєвий шлях – дороговказ…
Тарас Шевченко збагатив свій час.
Вже змалку тут тривог і бід зазнав,
Однак завжди всміхалася весна.
Не здався як опісля був в неволі…
Міцнів щоразу від терпкої долі.
Із творчості черпав митець наш силу –
І так підносив скрізь Вкраїну милу,
Бо рідної землі – це вірний син,
Який народ провадив до вершин.
Шевченка слово повсякчас пророче…
Він нині багатьом сказати хоче,
Щоб всі боролись з ним за батьківщину,
З її лиця утерли вмить сльозину.
08.03.2017
© Микола Микосовський
