У Покутськім
краю
Є свята
земля.
До Цариці
Діви
Лине люд
здаля
Жде в іконі
Мати
Всіх серед
краси.
Зветься край
Погоня –
Бог його
зросив.
Материнська
ласка
Сяє там
зорею.
Чудеса
рясніють
Сонцем над
душею.
Цей куток
Вкраїни
Світлий від
молінь.
В небо
Провідниця
Йде до
поколінь.
Тож спішім в
Погоню
У Марії
храм.
Залишім
тривоги,
Тішмося
життям!
© Микола Микосовський
