Незалежна Україна

 

Бореться сьогодні батьківщина

За свободу цінну, теж колись…

Бачить це дорослий і дитина,

Що тривоги скрізь переплелись.

 

Московити вибрали терор,

Українці їм чужі по духу.

Доокіл згаса рашистський мор,

З України зло втіка щодуху.

 

Незалежність – це Господній дар:

Бог шанує вільність всіх народів.

Лине клич Вкраїни аж до хмар

І життя не завмира в негоді…

 

Хай цвіте на славу рідний край,

Відсіч ворогам дає сміливо.

На землі він символічно  – "рай",

Тож любім його завжди правдиво!

 

24.08.2023

© Микола Микосовський

Сімсотрічний Вільнюс

 

Стоїть столиця князя Гедиміна

У славі, що принесена віками.

Позаду вже від ворогів руїна...

Спішать туристи звідусіль струмками.

 

На Замковій горі видніє вежа,

І пагорб Трьох Хрестів охочих жде.

Містичність для церков немов одежа

І благодать від них повсюди йде.

 

Паломникам є цінна Гостра брама:

Духовна міць зростає часто поруч.

Всіх кольорів тамтешніх знана гама

Поволі піднімає душу вгору.

 

Хай вільне місто завжди розквіта

І ще не раз святкує ювілеї.

Щоб лиш ясніли Вільнюса літа

Й сліди закарбували скрізь музеї.

 

26.07.2023

© Микола Микосовський

Славний подвиг Йосафата

(З нагоди 400-ліття від дня мученицької смерті, 2023 рік)

Серед святих видніє Йосафат,

Незламний син Волині-України.

Спішить сьогодні він з небес палат,

Аби здолать розколів скрізь руїни.

 

За духом Євангелія ішов

І поринав у Божу благодать.

Нужденним дарував свою любов,

Горнулася до нього також знать.

 

Унійну Церкву прикрасив собою,

За єдність повсякчас святець моливсь.

Чинив Господню правду молодою,

Із проповіддю піднімався в вись.

 

Повчальна стала жертва Йосафата

І подвиг мучеництва не забули.

Тож хай це пам'ятає кожна хата,

Бо з ним усі страхи земні заснули...

© Микола Микосовський

Принадна вишиванка

Милує зір наш вишиванка –

Сорочка, вишита добром.

Вона чарівна, мов співанка

Про Україну за столом.

 

Дрес-код це перший українців,

Вбрання святкове, де б не був.

Напрочуд личить кожній жінці –

Усім, хто волі скарб здобув.

 

Носімо символ батьківщини:

Він будить скрізь патріотизм.

Хай бачать гори та долини

Сплеск світлих мрій і теж харизм.

18.05.2023

© Микола Микосовський

Світлій пам’яті Віталія Мерінова

Наприкінці березня 2023 року у важкій боротьбі з російськими окупантами на Луганщині загинув шанований іванофранківець Віталій Мерінов. Він, як сам писав раніше, був повен сил і надії у краще майбутнє…

 

Іще одна душа пішла увись:

Останній бій прийняв за нас Віталій.

Життєвий подих притьмом припинивсь,

Погас зорею у війні зухвалій.

 

Вкраїна й Бог були дороговказом,

Духовність, спорт вели завжди до цілі.

Дружив з армійським захисник наказом,

Снаги давали сили уцілілі.

 

Франківськ здригнувся, як почув про смерть…

Боєць любив свій край і це довів,

Героя подвиг не зітліє вщерть,

Бо в Господа навіки всі живі!

01.04.2023

© Микола Микосовський

Лютий рік незламності

 

Присвячено сумній річниці повномасштабної російської агресії в Україні

Рік спротиву, терпіння та звитяг:

Дракон російський вторгся в батьківщину…

Піднявсь над нею вище рідний стяг,

Господь утер вже не одну сльозину.

 

Вкраїна непохитна, ніби скеля,

Її боронять воїни весь час.

Вона для українців – не пустеля,

Цінніша, ніж сам Лондон чи Техас…

 

Край мужності як вічний символ волі,

Дніпрові хвилі та верхи Карпат…

Розтануть снігом всі ядучі болі,

Впаде на землю нашу кожен кат. 

24.02.2023

© Микола Микосовський