Господь провадить нас не випадково:
На цьому Провидіння Бога слід.
Теж Церква ширить скрізь Господнє Слово,
Несе любов Творця в розлогий світ.
Ідеї, люди - невіддільні всюди.
Блукає світло часом у пітьмі.
Близькі ми до ворожої облуди
Теж можем бути, тобто в зла ярмі...
Христа наука вічна, не мина,
Ясніє в Церкві, навіть поза нею;
Мелодія життя луна сумна,
Коли для Слова хтось не є ріллею...
Із Книги книг черпає серце суть.
Святе Писання - чудотворний лік.
Вкриває душу кривди каламуть
Невіра, аморальність, темний бік...
Отож, ідімо з Богом уперед -
Дарує Він завжди безсмертну радість.
Як з Батьком - наша втіха не помре,
Пірне у щастя молодість і старість!
© Микола Микосовський
Немає коментарів:
Дописати коментар