Олі Левандівській

Дарує усміх Левандівська Оля,

Заглиблена в життя, Творця, навчання.

У світі, наче квітка серед поля…

Не гасне у своїх земних стараннях.

Майбутнє її кличе до мети,

Котра провадить у небесні далі.

Життєвий хрест не важко їй нести,

Якщо втікає від гріхів подалі.

Бажає посвятитись медицині,

Щоб стало хворих менше навкруги.

Збуваються хай Олі мрії нині

Й розтануть теж терпких проблем сніги!

12.08.2013

Івано-Франківськ

© Микола Микосовський