Канадський безхатько

У літню пору, як зближався вечір

Сів homeless* в місті враз обіч дороги:

Втомилися його старечі ноги,

Багаж речей покинув стиха плечі.

Він спатиме під деревом там знову.

Минатимуть, звичайно, перехожі;

Можливо, будуть погляди ворожі…

Згадає пісню мами колискову?

Нема надії на спокійну ніч…

З ним лишиться лиш доля нещаслива.

Збудити може молодь галаслива.

Бездомний з вітром буде віч-на-віч.

Не рідкість ці безхатьки і в Канаді:

Таким стає притулком інший світ…

Не бачать люди часом їхніх літ.

Вони самі життю не раз не раді.

-----

* Бездомний (анг.)

26.11.12

© Микола Микосовський