Вірш про прекрасне

Цей вірш пишу я про прекрасне,

Про те, що душу зігріва

І в вихорі думок не гасне,

Бо це є більше, ніж слова…

Згадати хочу знов любов,

Але ту справжню, не зіпсуту,

Котра є вільна від обмов,

Не перетворена в отруту.

Також постійне милосердя,

Без чого світ стає похмурим.

Воно любові є осердя,

Байдужості скрізь ломить мури.

І наостанок мир в серцях.

Його ми, люди, часто губим.

Стає нестерпним потім шлях,

Чужі для спокою є губи…

30.07.2016

Івано-Франківськ

© Микола Микосовський