Море папороті

По морі папороті йти

Люблю я у Карпатах:

Довкіл прекрасного мости,

Душа стає крилата.

Молитва, роздуми ‒ це все

В життя вливає спокій.

Господь, як треба, піднесе,

Коли рови глибокі.

Зелена папороть густа,

Направду, наче море.

Ховається в ній самота

І також біль із горем.

08.08.2016

© Микола Микосовський