Наш Владико

Наш Владико, що над сонцем,

Хай Твоє ясніє ймення!

Ти - в серцях, теж за віконцем;

Бачиш, звісно, сьогодення.


Запроси у власне Царство,

Де нема ядучих болів.

Ти опікуєшся птаством...

Ми були б без Тебе голі.


Впору хліба дай досита,

Немічних, хистких прости.

Щоб молився люд, як митар,

І не падав швидко в стид.


Ворогів навчи любити,

Подаруй здоров'я, втіху.

Бродять скрізь гріхи-бандити.

Часто душам не до сміху.


Від спокус принадних, хитрих

Завше, Боже, хорони.

А в біді сльозину витри

Й біса злого прожени.


У захмар'ї ангел кожен

Служить вірно та слухняно.

Тож і всі повинні, отже,

Увійти в рай наостанок.

© Микола Микосовський